Фільм за участю лучанина зірвав оплески на міжнародному кінофесті

^{Фото і текст: Світлана ЗОЗУЛЯ}

У Трускавці дивилися нові фільми та говорили про «шляхи» заробітчанок, «творчі пологи» й «обрізання» в кіно. Серед представлених кінострічок був фільм «Гніздо Горлиці», роль у якому зіграв лучанин Максим Канюка.

Цими вихідними пройшов VI Трускавецький міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат».

На відкритті теоретичної частини виступив генеральний директор фесту Олег Карпин, який подякував міськраді Трускавця, облраді Львівщині,усім спонсорам, меценатам та Державному агентству України з питань кіно за допомогу в організації заходу.

На усіх лекціях був присутній арт-директор фестивалю на Прикарпатті – актор, режисер народний артист України Борис Савченко.

Урочисте відкриття відбулося 16 вересня на головному майдані Трускавця під оплески як його учасників, так і численних туристів, які підходили до сцени одразу з лікувальної прогулянки до бюветів із мінеральною водою. Вони з новими силами аплодували як учасникам концертної програми, серед яких був і співак Олександр Павлік, так і кінематографістам сучасності, які згодом представляли нові українські фільми різних жанрів на суд глядачів.






Це – актори Віктор Андрієнко, Костянтин і Дмитро Лінартовичі, режисер Валерій Ямбурський, продюсери Віктор Вільгелм і Андрій Суярко, а прикрасила їхню чоловічу компанію актриса Тетяна Юрікова.

Після урочистостей усі охочі вирушили у кінотеатр «Злата», аби переглянути ще до офіційного виходу у прокат української стрічки, яка вже встигла здобути «Золотого дюка» Одеського міжнародного кінофестивалю, – фільм «Гніздо горлиці». Його коротко представили перед показом продюсер Андрій Суярко та очільник Держкіно Пилип Іллєнко.

Читай також: ЛУЧАНИН ЗНЯВСЯ У ТРАГІЧНОМУ ФІЛЬМІ ПРО ЗАРОБІТЧАНСТВО

Режисером і співавтором сценарію є Тарас Ткаченко, а головні ролі виконали українські актори Римма Зюбіна та Віталій Лінецький, якому, на жаль, так і не судилося її побачити… Роль юнака, закоханого в доньку головної героїні Дарини – Михася – виконав лучанин Максим Канюка, який зараз працює в Київському академічному театрі юного глядача на Липках.





Як розповіла одна із глядачок, заробітчанка з Самбора пані Галина, яка вже 16 років працює в Італії, загалом фільм – правдивий, зворушливий, але їй особисто набрид стереотип про те, що кожна «баданте», хатня робітниця, там проходить через ліжко свого «сеньйора». Адже їй, зокрема, такого не пропонували…

Інтимну сторону біографії легендарного Богдана Хмельницького, пов’язану з польською шляхтянкою Геленою Чаплинською, та її роль у подальшому розгортанні національно-визвольної боротьби часів Козаччини обіграли творці презентованого на «Короні Карпат» фільму – «Гетьман». Цю історичну стрічку знято повністю приватним коштом, без жодної копійки з державного бюджету. Такою була позиція сценариста й продюсера Віктора Веретенникова, адже це – суто комерційний кінопродукт. До того ж у ньому Богдан Хмельницького показано не тільки як політичного й військового діяча, з якого свого часу зробили ікону, а як звичайного чоловіка, зі своїми пристрастями й переживаннями, які й стають, на думку авторів, рушієм історичних подій періоду його гетьманства.




Також на кінофесті можна було переглянути стрічку «Серце мами Гонгадзе» – своєрідну посмертну кіноприсвяту Лесі Ґонґадзе. Разом із іншими присутніми фільм переглянула її родина зі Львова, зокрема, рідний брат Богдан, а також продюсер фільму Юрій Чижмар. У кулуарах режисер, сценарист, оператор В’ячеслав Бігун не приховав, що «творчі пологи» були досить важкими, адже робота над стрічкою, яку знімали в Україні, Грузії, Франції та Естонії, почалася ще 2013 року, буквально за два місяці до відходу пані Лесі у Вічність.

Згаданий фільм став достойним завершенням програми українських фільмів у рамках трускавецького кінодійства.



















^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}