Для 700-літнього човна збудують персональний музей на Волині

10 Травня 2016
Текст: Роман ЖИЖАРА

Уже влітку волиняни та подорожні краєм зможуть побачити і сфотографуватися на тлі найбільшого в Україні 700-літнього човна-довбанки, знайденого в Маневицькому районі на дні Стиру. За задумом місцевих активістів, артефакт виставлять на показ у тимчасовій прибудові до районного краєзнавчого музею за склом під наглядом цілодобових відеокамер.

КНЯЖИЙ ЧОВЕН НАСНИВСЯ ХУТОРЯНАМ

На древній моноксил – видовбаний з цільного стовбура човен – випадково натрапили рибалки у серпні 2015-го. Помітили, як із крутого правого берега Стиру під триметровим шаром стверділого мулу стирчав край довжелезної конструкції.

– Спочатку думали, що то звалене скам’яніле дерево з дуплом. Раз-два копнули – ніяк не могли дістатися кінця. Як витягли, то наміряли 12 метрів з діаметром у метр, – пригадують очевидці.



Човен знайшли між селами Копилля і Старосілля. Там ріка блукає, її русло крутить.

– Якщо човен датують 1350 роком, то затонув він у тогочасній повноводній і широкій річці. Принаймні є відомості, що у давнину нинішні села Старосілля, Копилля і навіть Колки – це заплава Стиру, – переконує дослідник із Колок Петро Абрамюк.

Як розповіли місцеві, човен оповитий таємницями. Адже, за переказами, неподалік Копилля був дивний хутір – там ніби жили ледь не нащадки варягів.

– Може, легенда, а може, правда: у селі Розничі знайшли діда, який одразу пригадав про прокляття хуторян. Начебто наснилося тим людям, що їхні дві хати підуть під воду.

Забобонні хуторяни втекли звідти, а хутір насправді провалився на дно, – розповідає дослідник старовини.



Можливо, невипадково 700-літню довбанку тутешні нарекли «поліським Титаніком». До всього, в корпусі човна знайшли металеві залишки з нібито фрагментом герба чи то князів Радзивіллів, чи Острозьких. Отож, краєзнавці припускають, що човен належав литовським вельможам і, ймовірно, плавав у Дніпро.

– Додає таємниць і дерево, з якого виготовлений човен. Я не знайшов серед унікальних древніх джерел відомості, щоб із такого величезного стовбура різали довбанки, – каже архітектор, керівник київської «Майстерні музейних проектів» Олександр Антонець.

ФОТО БІЛЯ ЧОВНА – ЗА СЕКУНДУ В АМЕРИКУ

Після того, як човен дістали з дна, його розмістили в ангарі приватного підприємця. Там досі реставрують, точніше, консервують унікальну археологічну знахідку. Столичні архітектори презентували концепцію проекту музею одного експоната під робочою назвою «Поліський моноксил».

– Цей велетень потребує специфічних умов збереження та відповідного масштабу експозиційного простору, – наголошують автори проекту. – Музей одного експоната буде початковим форматом, бо є можливість розвитку та розширення експозиції, яка розташується у парку при в’їзді до селища Маневичі.

– Наша концепція склалася із трьох слів, які в собі усе концентрують: «Вода. Деревина. Час», – каже Олександр Антонець.



Експонат зберігатимуть у музеї, що схожий на рівнобічний трикутник-арку зі скляними вікнами-вітринами. А задні стіни інкрустують деревиною або обіб’ють різьбленою вагонкою. Тобто інтер’єр музею буде мати властивості культового простору.

– Усе це постане після консервації знахідки, яка триватиме два роки. А поки що ініціюємо побудову тимчасової експозиції-схову для човна на час реставрації, – зазначає директор Маневицької районної ГО «Інститут підтримки і розвитку громадських ініціатив» Анатолій Романюк.

За словами громадського активіста, якщо знайдуть фінанси, близько 400 тисяч гривень, то уже влітку унікальний човен виставлять на всезагальний огляд. Розмістять у скляному павільйоні-прибудові до районного краєзнавчого музею площею щонайменше 50 квадратних метрів. Попередньо павільйон назвали «Маневицький човен».

– Буде черепичне перекриття, стіни з непробивного скла. Оскільки для консервації потрібно обмежити доступ світла, то навісимо масивні жалюзі. Водночас хочемо туди підвести скловолокно і встановити цілодобову стаціонарну он-лайн відеокамеру, підключимо Wi-Fi. Щоб туристи могли фотографуватися, знімати на телефони безпосередньо перед човном. І наживо помахати рукою знайомим – від Європи до Америки. Заодно камера стежитиме за човном, щоб ніхто не пошкодив, – каже ініціатор проекту.



Консервування човна через зрошення триватиме щонайменше 2–3 роки. За цей час, як кажуть тутешні активісти, вже збудують повноцінний музей одного експоната. Артефакт перевезуть туди, а у вивільненому павільйоні влаштують вернісаж – арт-галерею, гончарну або ткацьку виставку.

– Можна буде проводити і конференції, й мистецькі заходи, і селекторні зібрання. Адже є он-лайн-доступ до інтернету, – каже Анатолій Романюк.

СПОКУШАТИМУТЬ ТУРИСТІВ ДИВАМИ МАНЕВИЧЧИНИ

Позаяк з’явилася інформація, що човен хочуть перевезти до Луцька, навіть Києва, то мешканці району гуртом стали на захист тутешнього артефакту.

– Маневичі мають бути нічим не гірші Луцька, Києва, Хортиці чи Буковелю, куди залюбки їдуть туристи, – наголошує Анатолій Романюк. – Не розумію позицію тих, хто переконує, що в Маневичі ніхто не поїде до човна. Категорично з цим не погоджуюся, як і більшість у районі. Нас, патріотів свого краю, багато – ми не дамо забрати човен звідси.



Громадський активіст наводить незаперечний аргумент: артефакт цілком доступний для європейських туристів, які мандрують міжнародною трасою Варшава-Київ. Адже перетин цієї міжнародної траси з не менш стратегічною Луцьк-Пінськ – всього за 3 км від місця, де постане музей «Маневицький човен». Заодно подорожні матимуть змогу відвідати унікальні Оконські джерела неподалік. А якщо довести до пуття раритетну залізничну колію крізь незаймані поліські гущавини поблизу Прилісного, якою транспортують торф до торфобрикетного заводу, то для європейців тут буде справжнє туристичне Ельдорадо.



– Є ще задум, про який досі не казали: проведемо конкурс на відкриття цілодобової кав’ярні біля музею. Лише кава і тістечка – жодних цигарок і спиртного. Це дозволить здешевити проект, заодно почати створення відповідної інфраструктури для туристів, – зазначають ініціатори.

Із їх слів, унікальний човен дає шанс району залучити інвесторів зеленого і мисливського туризму. І стати візиткою краю, який здавна славився поліськими перлинами – від мальовничих озер до грибних лісів, багатих на дичину.



***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).



0

Читати ще

Коментарі

Анонім

Хто поїде до Маневич.....???

Історик

Оце так вміють брехати....

шустер

Збудує буду собачу і

Анатолій Романюк

Шановні Анонім, Історик і

Петро

Просто жах, права захищені, а

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter