Успішно!

біхелсі

Батько Кузьми прокоментував новий пам’ятник у Луцьку

Як уже повідомлялося, у Луцьку з'явився новий пам'ятник Кузьмі Скрябіну. Його планували встановити до дня народження Кузьми – 17 серпня. Але не встигли, і скульптура з’явилася у Луцьку за день до Дня Незалежності України.

Над новим пам’ятником працював київський скульптор Тарас Цюпа, пише Високий Замок.

Він також виконаний з бронзи, проте зовсім не схожий на той, попередній. Цього разу Кузьма Скрябін сидить на лавці.

Нагадаємо, перший в Україні пам’ятник загиблому в автокатастрофі співаку Андрію Кузьменку відкрили 1 жовтня 2015 року у Луцьку. Над ним працювала луцька скульпторка Ірина Дацюк. Той пам’ятник розкритикувало чимало людей. Зрештою, рідні музиканта вирішили демонтувати скульптуру та замовити нову.

Після скандалу, який вибухнув довкола пам’ятника у Луцьку, мама загиблого Андрія Кузьменка особисто вирішила контролювати усі роботи.

— Це була наша з мамою ініціатива, щоб той пам’ятник у Луцьку зняти, – розповів в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “ВЗ” батько Кузьми Віктор Кузьмич. – Ми самі знайшли скульптора у Києві, погодили усе з луцьким меценатом, який взявся фінансувати створення пам’ятника. Ольга Михайлівна особисто кілька разів їздила до Києва, щоб проконтролювати, аби Андрій був максимально схожим на себе. Їй сподобалася ідея, що Андрійко сидить на лавці, щоб перехожі могли присісти на цю лавку і з ним поспілкуватися.

— Ви були присутні на відкритті пам’ятника?

— Цього разу помпезного відкриття не було. Ми не наполягали. Та й для чого? Одного разу у Луцьку нашому синові вже пам’ятник відкривали… Нам повідомили телефоном, що пам’ятник стоїть. І що перед пам’ятником вишикувалася черга, щоб сфотографуватися. В інтернеті ми побачили, як він виглядає. Ми з дружиною задоволені, що Андрій схожий на себе. І сидить у тій позі, в якій завжди любив сидіти. А на спинці написана Андрієва фраза: “Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете”. Нам приємно, що в соцмережах з’явилося багато знімків з дітворою, яка сідає на лавку біля скульпутри нашого сина і фотографується. А це означає, що Андрійка пам’ятають і люблять не лише його ровесники, а й діти.