Багатошарове мистецтво і тисячі сенсів: в «Арт-кафедрі» відкрили виставку Назара Гулина

Луцьк наблизився до елітарного та інтелектуального мистецтва. Відкрили виставку, яку має побачити кожен.

Виставку Назара Гулина відкрили в галереї «Арт-кафедра», що в Адреналін Сіті.

На виставці для відвідувачів представили картини автора, якого, на жаль, з нами немає. Всі творчі надбання зберігають та збирають його батьки. Петро Гулин та Надія Кирилова передали свою жагу до малювання синові.. Творчі ж пошуки автора тривали 10 років, але встиг за цей час він надзвичайно багато. Це вже шоста виставка Назара Гулина після його відходу в кращий світ.

Про творчість модерного художника, її метафізику і драматичність розповіла мистецтвознавець Зоя Навроцька:

«Хочу сказати, про цих 10 років, які були найбільш насиченими в житті митця. 10 років – це дуже мало і разом з тим дуже багато, в них він вмістив розвиток, пошук. Ці твори, ці експозиції – це скарби, перлини, розсипані з багатої скрині. Кожен твір еманує емоціями. Стилістика – абстракна, умовна, формальна, але поза цим пульсує гаряче серце художника. В творах таїться трагедія. З полотен струменить туга і трагічність. Ці твори насичені ідеями і в межах однієї роботи можна знайти безліч ідей. Я не можу знайти іншого слова, окрім слова «геній».



Батько Назара Петро Гулин про свого сина говорить з повагою до його таланату:

«Про художника говорити взагалі важко. Ми чомусь думаємо, якщо людина малює, то вона художник. Це нічого спільного з художником не має, це просто людина, яка малює, художник – це інше. Ніхто не знає, що це. Ми можемо піти на сто виставок, але це не наблизить до мистецтва. Людина мистецтва – це й те, що вона читає, яку музику слухає, що думає про справедливість. Художник – це структура. В кінцевому результаті саме митець визначає епоху. Ніхто не судить країну по кількості заводів, а от картини – це продукт духу, їх неможливо оцінити… Я розкажу вам про Назара два факти: він не сказав мені, що отримав відзнаку імені Масарика та не поїхав взяти участь в розробці книги про нього. Для Назара це все було ніщо».

Кость Борисюк про автора картин говорив небагато, але з неймовірним захопленням:

«Я зрівняв би Назара з квіткою, що проростає крізь бетон, крізь сірість суспільства. Я теж хочу вживати до нього слово «геній».



Такі враження від картин має і молода художниця Катя Ганейчук:

«Мене зацікавила широка фактурність картин, всі дуже багатошарові. Напевно, і людина була дуже багатошаровою. Я бачу в багатьох картинах декілька різних образів».

Кожному треба відвідати цю виставку і пошукати свої сенси в усіх картинах.