_{Текст: Юлія ДЗЬОБИК} 

_{Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА}

Більше 800 об’єктів живопису, графіки, скульптури, інсталяції, відеоарту, понад 100 українських митців XX-XXI століть, інноваційні технології та масштабний простір – у Луцьку офіційно запрацював єдиний в Україні Музей сучасного українського мистецтва Корсаків.

Офіційне відкриття унікального арт-простору зібрало  в КРЦ «Адреналін Сіті» сотні лучан, прихильників високого мистецтва і творчого товариства.

1

Честь вести офіційну церемонію випала мистецтвознавиці, директорці Луцького художнього музею Зої Навроцькій. Вона зазначила, що дуже символічно, коли музей такого рівня відкривають саме в День незалежності, адже кожен із митців по-своєму інтерпретує свободу і творить в особливий спосіб нову історію країни.

Найбільше привітань, теплих слів, квітів та подяк дісталося цього вечора родині меценатів Корсаків, які стали творцями унікального музею. Дружина відомого письменника Івана Корсака, який минулого року відійшов у засвіти, Марія Іванівна зізналася, що останній місяць майже не бучила Лесю та Віктора вдома, оскільки вони «наче хлібороби у жнива трудилися над своєю справою».

«Музей – це місце культури, мистецтва, науки. Це заклад, де плекають мистецтво, і метою цього музею є саме розвиток сучасного українського мистецтва, його популяризація. Ми будуємо музейну інституцію найвищого рівня, яка змінює минуле, рефлексує над теперішнім та творить майбутнє. Також ми дуже хочемо, аби українці зрозуміли, що таке сучасне мистецтво. Тобто ми хочемо організувати своєрідний двосторонній рух: з одного боку наблизити людей до мистецтва, а з другого – наблизити мистецтво до людей», – поділився фундатор музею, голова ради директорів групи компанії «Волвест-груп»  Віктор Корсак.

«Я дуже люблю Сент-Екзюпері, а саме його кодекс «Маленького принца», який каже, що зранку, після того, як ти встав і прибрав себе, потрібно прибрати свою планету. Нам треба прибрати свою Україну від невігластва, очистити свої душі, своє місто і свою державу.  Саме для цього було створено Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, саме для цього ми дали йому своє прізвище, аби взяти на себе відповідальність за його розвиток», – додала керівний партнер галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак.

Художники  Петро Бевза та Петро Гулин зауважили, що саме у Луцьку зібралася така питома вага цікавих  особистостей, що це пояснює,чому такий музей не відкрили у Києві чи Львові.

 «Ми нарешті з’явилися на культурно-мистецькій, а також туристичній картах світу. Будьте з нами, підтримайте нас, а ми будемо дуже старатися»,  – пообіцяла художниця, дизайнерка, а віднедавна молода директорка музею Катерина Ганейчук.

Не залишився осторонь грандіозної події секретар міської ради, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, який привітав усіх із Днем незалежності та поділився враженнями від музею:

«Кожне мистецтво, кожен напрямок у мистецтві починається як сучасний, а через деякий час стає класикою. Тому сьогодні ми відкриваємо музей майбутнього! Ми знаємо, що, слава Богу, у нашому місті є багато родин підприємців, які дарують для міста розважальні заклади, торгові центри, прекрасні будинки… Я задумався: підприємці минулого, кого з них ми знаємо? Тих, хто розбудовували магазини? Ні, ми їх не пам’ятаємо. У пам’яті залишається родина Терещенків, які були меценатами, які дарували багато для України, ті, хто рухав інтелектуальну сферу. Так ось, щастя, що у нашому місті є родина Корсаків, родина, яка творила, творить і буде творити історію Луцька.

З нагоди відкриття музею він вручив Віктору Корсаку подяку міського голови «за сумлінну працю, активну громадську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток міста Луцька та розбудову української незалежної держави, а також із нагоди 27-ї річниці незалежності України».

Гості, що з’їхалися на відкриття з різних куточків України не раз зазначали, що відтепер у Луцька заявилася дуже потужна туристично-мистецька «родзинка», адже кожна людина, яка вважає себе свідомим громадянином, має хоч раз у житті відвідати музей, де зібрані найкращі твори особливих українців.

Музейний комплекс розкинувся на 3,5 тис кв. м. виставкової площі, він складається із постійної та змінної експозицій.  Арт-простір вмістив 12 залів із творами, що представляють Львівський модернізм 1930–1960-х років, Одеський нонконформізм 1970–1990-х років, неомодернізм Тернополя, Івано-Франківська та Львова 1980–1990-х років, альтернативні об’єднання Києва 1960–1990-х років, герметичні кола Львова, Луцька та Ужгорода 1970-х років, актуальне  найсучасніше мистецтво тощо.

Візуальне наповнення, ідейні рішення, тематичні вектори робіт вражають: тут можна знайти і унікальні зразки раннього українського модернізму, і яскраві концептуальні інсталяції, і залучення інноваційних технологій відео-арту, аудіоресурсів та QR кодування. Мистецтво давно перестало бути статичним і закостенілим, його можна торкатися, завантажувати на свій мобільний, шукати в маленькій кімнаті з білими стінами і тонким світлом проектора, кожного разу знаходити в роботах щось нове.

Як розповіла «Таблоїду Волині» Леся Корсак, в абревіатурі МСУМК, а отже і в назві музею, кожна літера і слово обрано не випадково.

«Це все однозначно варте усіх недоспаних ночей, тому що мистецтво – то первинне і воно врятує націю від війни та невігластва, в якому ми живемо. Музей сучасного українського мистецтва Корсаків – що це означає? Музей – центр науки, культури і освіти, який примножує і демонструє національне естетичне і духовне надбання нації. Наше мистецтво сучасне, бо й українці дуже сучасні, але якщо у чомусь і відстаємо від Європи, то ми сумо іти семимильними кроками, оскільки маємо неабиякий потенціал. Музей український – адже ми з кореня дужого, відділи нас від України і предків, то ми не варті нічого. Мистецтво – це майстерність,  простір праці митців, людей, які в певному чомусь досягли найвищого щабля, тому вони виводять націю з біди, і їм треба створити «зелену вулицю» для творчості».

Також пані Леся зазначила, що вони з родиною довго вагалися, чи давати музею своє прізвище, але зрештою зрозуміли, що це важливо.

«Ще одним компонентом назви є наше прізвище, музей Корсаків, ми спершу вагалися, чи варто так називати, але на сімейній раді ми зрозуміли, що це дуже необхідно Україні, аби українські роди брали на себе відповідальність за духовний спадок нації. Ми прагнемо відродити меценатство, яке завжди було в Україні, відійти від тих колгоспів, коли все належало всім, але ніхто ні за що не відповідав. Коли ти називаєш щось своїм прізвищем, то несеш за це відповідальність».

МСУМК – це просторові відчуття практичного сенсуалізму, іронічні образи соціальних рудиментів радянської епохи, кодування себе як одного з важливих структурних елементів нації, унікальні мистецькі преференції та відчуття себе як людини, що відчуває себе відповідальною за майбутнє. І це лише крапля у морі кольорів, текстур, фрагментів, сенсів, бачень та ідей, що заховані в унікальному музеї, всю цінність якого важко збагнути за перший раз відвідин.

Син  подружжя фундаторів музею Роман Корсак вважає, що мистецтво мають любити всі, а підписи до арт-об’єктів не завжди допомагають глядачеві.

«Мистецтво мають любити всі. Не скажу, що за час підготовки до відкриття музею я почав краще розуміти сучасне мистецтво, але головне кожного дня по трохи долучатися до цього. І дуже важливо, щоб тепер лучани якомога частіше приходили сюди. Не завжди вдається зрозуміти кратину з першого разу, та й етикетування часто не важливе для мистецького твору, бо воно обмежує. Іноді навіть художник називає картину першим, що спадає на думку, тому підписи частково спотворюють сприйняття. Серед втілень мистецтва я найбільше люблю живопис, він для мене глибший, причому подобаються як зразки класичних полотен, так і сучасні експерименти з формами».

Одеський художник Сергій Савченко, який теж поділився думкою про відкриття арт-простору,  вважаю, що для того,аби такий грандіозний музей і надалі мав велику кількість прихильників, необхідна серйозна реклама, робота менеджерів і «той місіонерський дух, яким заражена родина творців, родини Корсаків».

«Я займаюся не фігуративним формотворенням, яким можна краще передати сакральне, тобто мене цікавить ще й зміст мистецтва. Я декларую, що найвищий знак абстракції – це рядно, воно найкращим способом передає і астральний, метафізичний план, і динаміку, і ритми. Усе це вектори сучасного мистецтва, які дорогі мені. Добре, що такий арт-простір створили у Луцьку, долаючи мистецьку герметизацію і подолання центру столиці чи ще якихось великих міст. Як-от у Європі, недалеко від Кельна є маленьке місто Кассель, яке дуже відоме тим, що там відбувається квадрієнале. Заснували його, щоб подолати той посттоталітарний дух німецького суспільства, запустивши в нього мистецтво світу. Ідея подолання герметизму розвинулася у широкий і плідний контакт зі світом, от цього я чекаю від нашого луцького музею. Нашого уже! Бо всі митці у певним спосіб відчувають його своїм, національним»,  – зазначив пан Сергій.

***

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків працюватиме щоденно з 12:00 до 20:00. Вартість квитка – 30 гривень, для школярів, студентів та пільгових категорій людей  – 15 гривень. У середу переглянути експозицію можна безкоштовно, а в п’ятницю з 18:00 вільний вхід для молоді.

1

1

1

1