Сніданок з Таблоїдом: приємна розмова з бізнесвумен Юлією Євпак

22 Лютого 2022

Фото: Даша МИХАЛЮК

Настрій: «Хліб і сіль» (проспект Соборності, 16в)

«Сніданок на Таблоїді» – улюблена рубрика нашого видання, яка вирізняється особливою атмосферою, легкою розмовою та ароматом кави.

Цього разу на інтерв'ю ми запросили засновницю спільноти Pro Women UA, співзасновницю фестивалю «Вітраж-вікенд» Юлію Євпак. З нею ми поговорили про кар'єру, організацію івентів у Луцьку та плани на майбутнє.

– Кава чи чай?

– Кава, чаю взагалі не п'ю: ні чорний, ні білий, ні трав'яний. Зранку п'ю міцну чорну каву.

– Любиш снідати?

– Буває таке, що ми з тренером робимо «сушку». Інколи мені заходить в голову, що треба скинути два кілограми, то я можу снідати дуже правильно: рахуватиму калорії, вуглеводи і всі ці штуки.

Але це буває дуже рідко. Мій основний прийом їжі – це сніданок. Я можу пропустити обід через роботу, а от вечеря у нас – традиційно-сімейна: поговорити, дізнатися, чи мій чоловік ще там живий.


– Замовляєш доставку чи готуєш сама?

– 50/50. Я дуже часто замовляю доставку, мене вже знають кур'єри і заклади. Наприклад в «Фелічіті» вже знають, що я люблю замовляти, то інколи перепитують чи нічого не забула. «Ні-ні, тірамісу сьогодні не треба, розгрузочний день», – говорю їм.

– Можливо, хтось з наших читачів пропустив публікації про тебе на Таблоїді. Розкажи, хто така Юля Євпак.

– Я думаю, що добре, що люди про інших багато не знають У нашому житті стільки всього відбувається, що якщо слідкувати ще за чиїмсь життям і починати це все пропрацьовувати у голові, то ти можеш не встигнути прожити своє власне. Це я так думаю, може, помиляюся.

Моя основна профільна діяльність, якою я займаюся вже дуже давно у різних форматах, це – бізнес-аналіз. Через те, що мені не байдуже про те, що відбувається у місті, країні чи загалом у глобальному мисленні людей, я обрала для себе шлях вже дуже давно – громадську діяльність. Думаю, вона може змінювати цей світ на краще, мені це подобається. Напевно, в Луцьку мене краще знають саме з цього боку, бо це – публічна сторона діяльності.

Виходити і розповідати проєкти, які я роблю для клієнтів, я не можу через чимало юридичних моментів, а ще це не дуже цікаво. Це цікаво лише для технічного кола людей, які з цим працюють. Тому показувати івенти для жінок з Pro Women і бізнесові тусовки від Pro Business Hub – це красива картинка.


– Як виникла ідея створити Pro Women UA? Що ти хочеш донести цим проєктом?

– Спільнота вже функціонує майже два рочки. Вона виникла з одного динамічного заходу, але потім ми побачили, що дівчата реагують на це краще, ніж на інші формати, які проводив Pro Business Hub, тому винесли цю історію в окремий проєкт, який згодом став спільнотою.

Я часто пишу це в себе: мені не цікаво проводити заходи. Я не розумію цього. Мені подобається створювати спільноти, це вже інше. Це – про розвиток: не кожного окремо, а спільний якийсь. Тут треба глобальніше дивитися і запитувати себе: «Що ти робиш для цього, щоб кожна дівчинка у цьому світі змінилася?».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МІЖ НАМИ, ДІВЧАТАМИ: ЯК PRO WOMEN UA ДОПОМАГАЄ ЖІНКАМ ВТІЛЮВАТИ БІЗНЕС-МРІЇ. ФОТО

Я дуже підтримую дівчат, які у будь-якому віці: чи то їм 50, чи 80, чи 15, хочуть кожною своєю дією змінювати цей світ на краще: соціальними, бізнесовими проєктами чи пробувати щось в стартапах. Я захоплююся ними, і думаю, що дівчатам треба на сантиметр більше уваги і підтримки у цьому світі. Це не значить, що хлопців треба гнобити, щоб дівчатам стало краще. Це – просто бажання показати цінність кожної дівчинки, сказати, що вона може.

– У мене купа божевільних ідей, як ти вже зрозуміла. Знаєш, люди кажуть: «Я не буду нікому говорити своїх ідей, щоб ніхто не вкрав», а я собі думаю, що у мене за день по десять ідей і хай би за мене вже хтось їх зробив.



– Згадаймо проєкт, який прогримів у Луцьку зовсім нещодавно – «Вітраж Вікенд».

– Я десь до сьомого січня ще відпочивала подумки від того, що ми зробили. Було важко і фізично, і морально. Важко організовувати такі штуки, завозити нові формати і з ними працювати.

Я, певно, наприкінці минулого року, коли ми підбивали підсумки, собі писала, що вдалося, що не вдалося. Мені б, звісно, хотілося, щоб на локацію вінтажу було більше людей, які представляють вінтажні речі. У нас в Луцьку цього поки немає: хотілося, щоб у нас було людей 15, а їх було всього сім. Це моя особиста ціль.


Мене дуже сильно вибісило, коли до мене підходять якісь люди з Києва, які кажуть, що не знали, що у Луцьку можуть бути такі штуки. В сенсі? А ми що – якісь конч*ні, що у нас такого бути не може?

Мені здається, що у нас вийшло краще, ніж я думала. Мені було суперважливо зрозуміти, як це все між собою працюватиме, як люди між собою комунікуватимуть. Зараз, коли я сиджу і читаю відгуки людей, які брали участь у фесті, то розумію, що вони задоволені.

– Тобі важлива думка людей, які побували на Вітражі?

– Коли ти проводиш захід, тобі важливі емоції, які з собою забрала людина. Ми розуміємо, що робимо нішевий продукт, це не мас-маркет. Ми розуміємо свою цільову аудиторію, і по запитах бачимо, що треба проводити ще. Я не можу зараз собі зрозуміти: в якому форматі, в якій локації це буде. Скоріше за все, щось схоже буде. Можливо, на промзоні. У Луцьку є багато місць, які треба оживляти.

– Чому ви припинили проводити заходи від Pro Business Hub?

– Логічно – коли трапився локдаун. Планувати та починати щось було суперважко. Також змінилася структура ринку: емоційні проєкти і нетворкінг переходили в онлайн, а мені цей формат не заходить, бо він не розвиває Луцьк. Мені цікаво, щоб розвивалося місто.

Люди, робіть щось! Я з радістю ходитиму на заходи інших людей, які щось будуть організовувати в Луцьку.


– Що тебе надихає і мотивує прокидатися зранку і творити ті свої ідеї?

– У мене є дві речі, які сильно мотивують: я вірю в те, що одна людина може змінити багато речей. Ми коли почали робити заходи, я кайфувала.

– На які заходи ти сама любиш ходити?

– На івенти Дарини Самойлюк. Люблю великі фестивалі, якісь нішеві штуки, які проводить Катя Мосіюк. Вона це дуже прикольно робить.


– Про зміни у зовнішності. Бачимо, що ти трохи змінила колір волосся. Як кажуть — новий колір волосся, нове життя. Що далі від тебе чекати?

– Я ходжу до косметолога двічі на місяць. Чотири рази на місяць я ходжу на масаж обличчя : обожнюю все нове, що можна спробувати. Я не соромлюся того, що я роблю косметичні процедури. Взагалі пам'ятаю, як вперше зняла брекети, підколола губи, щоб вони не тріскалися, але цього ніхто не помітив.

Спокійно ставлюся до ін'єкцій: це вибір кожної людини. Мені подобається, що сучасна косметологія настільки розвинута, що ти можеш спокійно піти і підкоригувати те, що тобі не подобається.

Ми живемо не в 15 століття, де маємо красиво старіти в 30 років і вмерти в 35. От Джей Ло – для мене це еталон, в 50 років так виглядати! Чи Сара Джесіка Паркер – шикарна жінка, яка має зморшки, які, мені здається, дуже красиві.

Якщо висипатися і бути на позитиві, то можна взагалі не ходити до косметолога.


– Торт чи м'ясний пиріг?

– Ні те, ні інше. Краще – горішки.

– Блонд чи брюнет?

– Зараз – блонд.

– Глибоке декольте чи мініспідниця?

– Ні те, ні те. Але вже краще – глибоке декольте.


– Твоє життєве кредо?

– Роби якісно і все буде.

– Назви три цілі, які ти вже досягла.

– Машина, квартира, любима робота.

– Назви три цілі, які хочеш досягнути.

– Сокревенне питаєш. Дуже хочу працювати в одному дуже відомому стартапі, хочу піти в технологічний бізнес і дуже хочу, щоб Pro Women UA стала європейською спільнотою.


– Назви найщасливіший момент у своєму житті, який ти завжди будеш пам'ятати.

– Це, мабуть, коли ми були в Ізраїлі, на Мертвому морі. Я дуже боюся води, а у Мертвому морі не можна втопитися і я раділа, що я могла знаходитися цілий день у воді. Цих моментів дуже багато.











4

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter