_{Фото: Жанна БАЩУК}

_{Текст: Юлія ДЗЬОБИК}

«Таблоїд Волині» щотижня запрошує своїх Інстаграм-читачів поспілкуватися за смачним сніданком. Познайомитися з виданням ближче може кожен, хто візьме участь у розіграші, який проводять у соцмережі. Переможця обирають через генератор випадкових чисел.

Цього разу прийшла черга журналістки Юлі Дзьобик поснідати у компанії читачки інтернет-глянцю Соні Красовської.

***

Юля: Оскільки сьогодні ми бачимося вперше, то давай знайомитися! Мені 23, я третій рік працюю журналісткою, а до уже рідного Луцька переїхала з містечка на Тернопільщині.

Соня: Мені всього 17, я фотографую, навчаюся, беру участь в модельних зйомках, тому іноді здається, що занадто багато на себе беру (сміється – авт.).  Цього року я вступила на факультет міжнародних відносин, вивчатиму міжнародний бізнес. До речі, я єдина «державниця» у групі, тому пишаюся тим, що це вдалося!

Юля: Бачиш себе потім у професії?

Соня: Не знаю, я готова займатися абсолютно у різних сферах. Наприклад, зараз просуваю молоду і перспективну IT фірму «Пілігрім». Якщо говорити про спеціальність, за якою навчаюся, то маю стати бізнесвумен міжнародного рівня (сміється – авт.). Звучить класно!

Юля: Твій профіль в Інстаграмі просто переповнений розповідями про найрізноманітніші сфери діяльності! Однією з них ще є часті мандрівки, так?

Соня:  Подорожі – це життя. Сидіти цілий рік у Луцьку то дуже нудно, а навіщо жити нудним життям, якщо його можна зробити яскравим! Зараз мрію відвідати скандинавські країни, подобається їхня архітектура і стиль життя. Одна з моїх улюблених країн, де вже побувала, то Індія. Провела там місяць і зрозуміла, що це просто ідеально: слони, пальми і все це тоді, коли в Луцьку сніг». Бачення себе і світу перевернулося, адже це насправді країна контрастів! Найбільше вражають спонтанні подорожі. Наприклад, коли подорожували в Індію, вдалося не заплановано побувати в ОАЕ. У нас була пересадка в Дубаї 10 годин, і щоб не просто сидіти в аеропорту, нам допомогли відкрити візу на день і за 5 годин побачити усе найяскравіше.

Юля: Індія часто змінює людей настільки, що хтось пише книгу, хтось змінює раціон харчування. Чи було щось таке у тебе?

Соня: У мене дуже цікава сім’я, мама займається йогою, практикує іноді веганство чи вегетаріанство, я іноді намагалася, але не моє. Індія, мабуть, додала в життя духовності, що точно ніколи не завадить. Після подорожі майже щодня я займаюся медитацією, яка налаштовує мене на день. Це зовсім не пов’язано з конкретною релігією, лише відчуття себе. Поки більшість людей вранці зриваються з ліжка і біжать швидко їсти, я прокидаюся,  зручно сідаю на килимок, заплющую очі, вмикаю спокійну музику, відмикаю думки і мрію про щось, відчуваю гармонію… Це класно! Не знаю, як жила без цього раніше, адже це допомагає не зриватися на людей у маршрутках, коли хтось наступає на ногу, чи ще щось подібне.

Серед асортименту рожево-білого меню «Pur Pur» дівчата обирають  один зі своїх ідеальних варіантів сніданку.  Соня обирає мікс сирників з різними смаками та поливками, а Юля – вівсянку з пармезаном та яйцем «Пашот». І хоч ранку більше пасує кава або чай, тепла осінь диктує свої правила, тож з напоїв обирають імбирний та обліпиховий лимонад. Встигають, звісно, зробити і кілька фото для Інстаграму. 

Юля: Якщо у нас сніданок, то все-таки варто про нього поговорити.

Соня:  Останні років 2 я «схиблена» на правильному харчуванні (щиро кажучи, не завжди їм дуже правильно, але намагаюся). Це вівсянка з фруктами, вівсяний млинець, якщо більше часу, то сирники або млинці з бананом і арахісовою пастою. Бутербродами з ковбасою та майонезом загалом не звикла снідати, бо одразу відчуваю важкість. Корисна їжа може бути ще й смачною, і швидко робиться, і гарно виглядає. ідеально ж! Що любиш вранці їсти ти?

Юля:  Останні півроку я нарешті врегулювала свої сніданки і не лечу похапцем на роботу, перекушуючи на ходу. Мені дуже подобається естетична складова цього процесу: доки звариш вівсяночку, розкладеш зверху фруктики, горішки чи сир, то вже емоційно наїлася. Ще дуже подобається гречка з кефіром і родзинками та сирні суфле.  За сніданком я зазвичай планую зі своїм чоловіком день, гортаю стрічку новин, іноді слухаю музику або вмикаю фоном інтерв’ю чи виступи, які давно хотіла почути-побачити. А як це відбувається у тебе?

Соня:  Мені здається, що ранок – це найважливіша частина дня. Тому я намагаюся спокійно снідати, відвикати від метушні 11 класу, коли постійно треба було кудись бігти, недосипати і спізнюватися. Якщо музика, то це інструменталки без слів, іноді американський реп, аби збадьоритися, або джаз, який більше підходить для вечора, але тішить і в ранковому плей-листі.

Юля:  Якби можна було прожити один день життям іншої людини, хто б це був?

Соня: Яке цікаве питання! Напевно, кожному варто будувати своє життя таким, щоб його хотів прожити хтось ще, але якби така нагода випала, то не можна було б відмовитися. Можливо, я б прожила день якоїсь голлівудської акторки. А мені цікаво, як ти пов’язала своє життя із журналістикою і стала журналісткою «Таблоїда Волині»?

Юля: У школі добре писала твори і вирішила йти в журналістику, а на першому курсі було завдання написати замітку без прикметників. Тоді я серйозно замислилася, а чи цим я хочу займатися? Зрештою,  це залишилося, як і той прекрасний факт, що Таблоїд дозволяє мені не писати про брудну політику, а ходити на мистецькі виставки і знайомитися з натхненними людьми.

Соня: Це дуже круто, бо багато видань все засмічують політикою. Іноді хочеш почитати про життя міста, бо політика це важливо, але не 90% усього контенту.

Юля: Так, і ще я певна, що робота має приносити задоволення і не витісняти з життя усі захоплення. Про яке із твоїх численних хобі ми ще не поговорили?

Соня: Мабуть, фотографія. Я займаюся цим із 14 років, відколи з’явився перший фотоапарат. Ніколи не ганяюся за зйомками весіль чи днів народжень, але фотографую те, що подобається, те, що допомагає втілювати свою натуру. Дуже люблю фешн-зйомки,  моделей фотографувати неважко, а ще кайфую від зйомок дітей, які схожі на маленьких янголят. Іноді люди самі знають, чого саме вони хочуть, але зазвичай розраховують на фантазію фотографів. А ще одне хобі, яке дуже сильно надихає, – це коні. Просто дивлюся на коня – і повна гармонія. Подобається вигляд, грація, акуратність і благородність…  Вмію кататися, якби вистачало часу, то зайнялася б цим серйозно.

Юля: Твій профіль в Інстаграмі дуже натхненний, фото підібрані в одній палітрі. Звідки черпаєш ідеї?

Соня: Мене надихає все! Намагаюся в усьому довкола шукати позитив. Можна просто йти парком, дивитися на квіти, на діток, на закоханих, і думати собі, як же все класно. Завжди дуже тішуся, коли когось надихає мій Інстаграм, бо справді вкладаю туди багато душі. Думаю про те, які фото підійдуть, навіть гардероб обираю в кольорах до свого профілю. Так, іноді бувають і пропозиції співпраці в Інстаграмі, але я можу рекламувати лише те, що випробувала і справді високо оцінила. Неймовірне джерело натхнення ще – Pinterest! Буває, залізеш туди – і півдня минуло.

Юля: Дуже розумію, теж таке часто буває. Знаєш, якісь такі милі деталі, а не глобальні речі, і згадуються найяскравіше. Є у тебе щось настільки класне, що хочеться порадити зробити хоч раз у житті? Щось не таке глобальне, як побудувати дім, а наприклад прокинутися в ідеальному місці. Для мене то велике ліжко з ідеально чистою білою постіллю і гірським пейзажем за відчиненим балконом тераси.

Соня: Перше, це поєднати солодке із солоним! Солона карамель із сиром, арахісова паста з медом і шоколадом – не знаю, як люди можуть без цього! Друге, то побувати в країні, про яку ти завжди мріяв. Для мене це Австралія. Коли вчила географію в школі, то дізналася, що там немає ніяких хижаків, немає вулканів, льодовиків, і я обов’язково маю там побувати. І ще, раджу хоч раз в житті зробити щось шалене: полізти в печеру, стрибнути з парашутом, відчути адреналін. Поки є молодість, сили і натхнення, треба пробувати щось нове, аби потім у 80 не шкодувати про те, що життя пройшло так нудно!