Місто її історій: дружба Ліди Кожевнікової та Ніки Каюди. ФОТО
Фото: Ольга ЮРЧУК
«Місто її історій» – унікальний проєкт про жіночу дружбу, цінності та підтримку, створений у колаборації «Таблоїда Волині» з українською спільнотою жінок в бізнесі, розвитку та підтримці Pro Women UA. Кожного тижня на нашому сайті та на сторінці спільноти ми публікуватимемо цікаві історії дружби відомих волинянок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МІСТО ЇЇ ІСТОРІЙ: 15 РОКІВ ДРУЖБИ ДАРИНИ САМОЛЮК ТА МАРІЇ КАНДЗЮБИ
Цього разу героїнями випуску стали: Ліда Кожевнікова, фотографка, та Ніка Каюда, дизайнерка прикрас.
Під час інтерв'ю дівчата зізналися, що їх дратує одна в одній, згадали найсмішніші історій та наробили одна одній сотню компліментів. Але про це – читайте в публікації.
Pro Women UA: Скільки часу ви дружите?
Ніка: Десь півтора року.
Ліда: Я теж думаю, що десь так.
Pro Women UA: Як ви познайомилися?
Ніка: Я вирішила вести блог щодо вишивки. Мені дуже захотілося мати гарні фото. На одному заході я зустріла Ліду, яка невдовзі мені розповіла про соціальні фотопроєкти.
Я потім зайшла на її сторінку і мені дуже сподобалися її фотографії. Я вирішила, що пора змінювати свій акаунт, мені захотілося теж мати такі яскраві, гарні фото. Так ми познайомилися.
Ліда: Що було цікаво, ми познайомилися «фейс-ту-фейс» з Нікою на цьому заході, де я презентувала свої соціальні проєкти. Виявилося, що вона робить ті прикраси, які я постійно лайкаю в фейсбуці.
Pro Women UA: Коли ви відчули, що вас об'єднує спільний вайб та почали дружити?
Ніка: Я думаю, що це, напевно, на четвертій чи п'ятій фотосесії. Тоді ми почали придумувати щось таке нестандартне. Нас об'єднує те, що ми любимо робити щось нове, гарне. Через мистецтво ми і здружилися.
Ліда: Мені дуже сподобалося працювати з Нікою. Коли я бачила її перші фото, маю на увазі – не мого виробництва, вони були хороші, але я помітила деякі моменти з мімікою, над якими я хотіла б попрацювати. На моїх фото вона вже була зовсім іншою. Мені дуже подобається з нею працювати. Завжди кажу: «Ніка, ти така крута модель!».
Якщо у неї є якісь цікаві роботи, то я завжди готова йти і працювати. Я знаю, що вона впорається на сто відсотків.
Pro Women UA: Доповніть речення: Моя подруга – це...
Ніка: найкраща фотографка.
Ліда: Я хотіла б доповнити так: Моя подруга – це дивина якась (усміхається, - авт). Тому що вона завжди вміє, як це сказати, бачити красу. Вона завжди приносить брошки і каже: «Дивись яка краса!». У Ніки треба ще повчитися так презентувати себе та свою роботу.
Ніка: Я вважаю, що Ліда дуже розумна. І я говорю не лише про фотографію. Вона – розвинута особа, дуже креативна.
Pro Women UA: Чи є речі, які вас дратують одна в одній?
Ліда: Щас придумаю (гигикають, – авт)
Ніка: А треба придумати?
Pro Women UA: Треба сказати так, як є (гигикаємо, - авт).
Ліда: Ну, це не лише Ніки стосується, а всіх людей, з якими спілкуюся. Мене дратує неуважність. У всіх це буває. Можливо, я цього не скажу, але коли вона буває неуважною, то мене це дратує.
Ну, але я ж теж так можу – подратувати когось своєю неуважністю. Це таке, людське.
Ніка: Є таке, що мене може дратувати, але трапляється дуже-дуже рідко.
Pro Women UA: Чи є у вас щось таке, що ви дуже любите робити разом?
Ліда: Брошкотерапія та фотосесія! (гигикають, - авт).
Ніка: І ще зустрічаємося й думаємо, що б такого ще зробити, придумати, покреативити. Ми то відео знімаємо, то анімацію пробуємо. Хтось з нас дізнався щось нове – і робимо. Вчимося разом новим фішечкам.
Я розумію, що я роблю гарні речі, але їх треба вміти показувати людям. Подивитися вживу – гарно, але як це показати через екран? Це, напевно, теж мистецтво.
Pro Women UA: Як ви думаєте, у чому ваша синергія?
Ліда: Творчість. Ми обмінюємося щирими компліментами, хвалимо роботи одна одної.
Ніка: Також важливо сказати про підтримку. На Ліду я можу покластися в будь-якій ситуації. Також я маю надію, що вона на мене покладається теж.
Ліда: Да!
Pro Women UA: Є у вас секрети одна від одної?
Ліда: Оскільки ми почали спілкуватися не так давно, то, думаю, є. Але це не секрети, а моменти з нашого життя, які не є наразі такими особливими, щоб про них розповідати.
Забігаючи наперед, хочу сказати, що деякі інтимні моменти ми одна про одну знаємо.
Pro Women UA: Пригадайте історії за період вашої дружби, які ви згадуєте зі сміхом.
Ніка: Напевно, таких історій є дуже багато.
Ліда: Взагалі, коли мені ставлять такі питання: «Розкажи щось смішне про себе», то я не знаю, що відповісти. Напевно, я не смішна. Я можу про когось розказувати щось смішне, але про себе згадати не можу.
Pro Women UA: Тоді пригадайте якісь серйозні історії.
Ліда: Та ми постійно серйозні. Творчо-серйозні. Ми якщо вже щось робимо, то робимо серйозно.
Ніка: Не знаю, наскільки це весело, але коли ми з Лідою зустрічаємося, то самі ці веселі історії і придумуємо. Пам'ятаєш, ми придумали анімацію для жуків?
Ліда: Ну да.
Ніка: Сюжети придумуємо. Я скажу, що є багато моментів, які я запам'ятала, але я не впевнена, чи вони смішні. Вони просто приємні.
Наприклад, коли ми поїхали на дачу о шостій ранку, бо там було красиве озеро. Ми влаштували фотосесію. Це було незабутньо! Також мені сподобалася наша подорож на Світязь: тоді була різна погода і це було так магічно.
Ліда: Я загадала смішну історію! Ніка у нас бігунка...Бігунша? Бігуніха! Словом, Ніка бігає. Вона мені каже: «Їдемо у Франківськ, там буде марафон, будеш підтримкою». Ми поїхали: я і ще одна наша подруга Юля. То ми з нею погуляли: якраз осінь, так красиво надворі. Гуляємо-гуляємо, дивимося, що біжать бігуни. Вирішили стати і зачекати Ніку.
Ми стояли довго – хвилин десять. І от ми бачимо Ніку, яка ледве плететься. І ми такі: «Ніка, давай!». Вона збадьоріла за п'ять хвилин, ніби вона не бігла нікуди, відразу випрямилася, стала, сфоткалася.
Ніка: Це не підтримка! Я просто розкажу один випадок. Я колись бігла у Львові, і вже вкінці просто вмирала. Потім мені кажуть: «От бачиш камеру – вдавай, що все харашо».
Це ми якось зустрілися з нашою іншою подругою. Вона каже, що бігає 30. Я така: «Ого, а я 20 кілометрів лише». Потім виявилося, що вона бігає 30 хвилин (гигикають, - авт).
Pro Women UA: Доповніть фразу: З подругою ми схожі тим, що любимо...
Ніка: Любимо щось дивне.
Ліда: І любимо яскраві кольори.
Pro Women UA: Чому жінки повинні підтримувати одна одну?
Ніка: Це дуже складне питання. Я вважаю, що жінка не повинна нічого робити, якщо вона цього не хоче. Підтримка не залежить від статі.
Ліда: Та у всьому треба підтримувати. Звісно, якщо є чим поділитися, вислухати.
Якщо питають пораду – дати пораду, якщо не питають – не давати. Навіть від подруги не потрібно тих порад, якщо ти їх не очікуєш. Інколи просто треба вислухати і, можливо, щось підказати.
Так й просто потусити, потворити.
Ніка: Мені важливо, щоб було комфортно. І, напевно, відданість, довіра.
Ліда: Ще важливо мати таку людину, подругу, якій ти можеш спокійно розказати свої секрети.