Відома луцька фотографка стане мамою. ФОТО
Відома луцька фотографка повідомила, що стане мамою.
08 Березня 2023
Успішно!
Кожного тижня на нашому сайті та на сторінці спільноти ми публікуватимемо цікаві історії дружби відомих волинянок
Фото: Ольга ЮРЧУК
«Місто її історій» – унікальний проєкт про жіночу дружбу, цінності та підтримку, створений у колаборації «Таблоїда Волині» з українською спільнотою жінок в бізнесі, розвитку та підтримці Pro Women UA. Кожного тижня на нашому сайті та на сторінці спільноти ми публікуватимемо цікаві історії дружби відомих волинянок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МІСТО ЇЇ ІСТОРІЙ: 15 РОКІВ ДРУЖБИ ДАРИНИ САМОЛЮК ТА МАРІЇ КАНДЗЮБИ
Цього разу героїнями випуску стали: Ліда Кожевнікова, фотографка, та Ніка Каюда, дизайнерка прикрас.
Під час інтерв'ю дівчата зізналися, що їх дратує одна в одній, згадали найсмішніші історій та наробили одна одній сотню компліментів. Але про це – читайте в публікації.
Pro Women UA: Скільки часу ви дружите?
Ніка: Десь півтора року.
Ліда: Я теж думаю, що десь так.
Pro Women UA: Як ви познайомилися?
Ніка: Я вирішила вести блог щодо вишивки. Мені дуже захотілося мати гарні фото. На одному заході я зустріла Ліду, яка невдовзі мені розповіла про соціальні фотопроєкти.
Я потім зайшла на її сторінку і мені дуже сподобалися її фотографії. Я вирішила, що пора змінювати свій акаунт, мені захотілося теж мати такі яскраві, гарні фото. Так ми познайомилися.
Ліда: Що було цікаво, ми познайомилися «фейс-ту-фейс» з Нікою на цьому заході, де я презентувала свої соціальні проєкти. Виявилося, що вона робить ті прикраси, які я постійно лайкаю в фейсбуці.
Pro Women UA: Коли ви відчули, що вас об'єднує спільний вайб та почали дружити?
Ніка: Я думаю, що це, напевно, на четвертій чи п'ятій фотосесії. Тоді ми почали придумувати щось таке нестандартне. Нас об'єднує те, що ми любимо робити щось нове, гарне. Через мистецтво ми і здружилися.
Ліда: Мені дуже сподобалося працювати з Нікою. Коли я бачила її перші фото, маю на увазі – не мого виробництва, вони були хороші, але я помітила деякі моменти з мімікою, над якими я хотіла б попрацювати. На моїх фото вона вже була зовсім іншою. Мені дуже подобається з нею працювати. Завжди кажу: «Ніка, ти така крута модель!».
Якщо у неї є якісь цікаві роботи, то я завжди готова йти і працювати. Я знаю, що вона впорається на сто відсотків.
Pro Women UA: Доповніть речення: Моя подруга – це...
Ніка: найкраща фотографка.
Ліда: Я хотіла б доповнити так: Моя подруга – це дивина якась (усміхається, - авт). Тому що вона завжди вміє, як це сказати, бачити красу. Вона завжди приносить брошки і каже: «Дивись яка краса!». У Ніки треба ще повчитися так презентувати себе та свою роботу.
Ніка: Я вважаю, що Ліда дуже розумна. І я говорю не лише про фотографію. Вона – розвинута особа, дуже креативна.
Pro Women UA: Чи є речі, які вас дратують одна в одній?
Ліда: Щас придумаю (гигикають, – авт)
Ніка: А треба придумати?
Pro Women UA: Треба сказати так, як є (гигикаємо, - авт).
Ліда: Ну, це не лише Ніки стосується, а всіх людей, з якими спілкуюся. Мене дратує неуважність. У всіх це буває. Можливо, я цього не скажу, але коли вона буває неуважною, то мене це дратує.
Ну, але я ж теж так можу – подратувати когось своєю неуважністю. Це таке, людське.
Ніка: Є таке, що мене може дратувати, але трапляється дуже-дуже рідко.
Pro Women UA: Чи є у вас щось таке, що ви дуже любите робити разом?
Ліда: Брошкотерапія та фотосесія! (гигикають, - авт).
Ніка: І ще зустрічаємося й думаємо, що б такого ще зробити, придумати, покреативити. Ми то відео знімаємо, то анімацію пробуємо. Хтось з нас дізнався щось нове – і робимо. Вчимося разом новим фішечкам.
Я розумію, що я роблю гарні речі, але їх треба вміти показувати людям. Подивитися вживу – гарно, але як це показати через екран? Це, напевно, теж мистецтво.
Pro Women UA: Як ви думаєте, у чому ваша синергія?
Ліда: Творчість. Ми обмінюємося щирими компліментами, хвалимо роботи одна одної.
Ніка: Також важливо сказати про підтримку. На Ліду я можу покластися в будь-якій ситуації. Також я маю надію, що вона на мене покладається теж.
Ліда: Да!
Pro Women UA: Є у вас секрети одна від одної?
Ліда: Оскільки ми почали спілкуватися не так давно, то, думаю, є. Але це не секрети, а моменти з нашого життя, які не є наразі такими особливими, щоб про них розповідати.
Забігаючи наперед, хочу сказати, що деякі інтимні моменти ми одна про одну знаємо.
Pro Women UA: Пригадайте історії за період вашої дружби, які ви згадуєте зі сміхом.
Ніка: Напевно, таких історій є дуже багато.
Ліда: Взагалі, коли мені ставлять такі питання: «Розкажи щось смішне про себе», то я не знаю, що відповісти. Напевно, я не смішна. Я можу про когось розказувати щось смішне, але про себе згадати не можу.
Pro Women UA: Тоді пригадайте якісь серйозні історії.
Ліда: Та ми постійно серйозні. Творчо-серйозні. Ми якщо вже щось робимо, то робимо серйозно.
Ніка: Не знаю, наскільки це весело, але коли ми з Лідою зустрічаємося, то самі ці веселі історії і придумуємо. Пам'ятаєш, ми придумали анімацію для жуків?
Ліда: Ну да.
Ніка: Сюжети придумуємо. Я скажу, що є багато моментів, які я запам'ятала, але я не впевнена, чи вони смішні. Вони просто приємні.
Наприклад, коли ми поїхали на дачу о шостій ранку, бо там було красиве озеро. Ми влаштували фотосесію. Це було незабутньо! Також мені сподобалася наша подорож на Світязь: тоді була різна погода і це було так магічно.
Ліда: Я загадала смішну історію! Ніка у нас бігунка...Бігунша? Бігуніха! Словом, Ніка бігає. Вона мені каже: «Їдемо у Франківськ, там буде марафон, будеш підтримкою». Ми поїхали: я і ще одна наша подруга Юля. То ми з нею погуляли: якраз осінь, так красиво надворі. Гуляємо-гуляємо, дивимося, що біжать бігуни. Вирішили стати і зачекати Ніку.
Ми стояли довго – хвилин десять. І от ми бачимо Ніку, яка ледве плететься. І ми такі: «Ніка, давай!». Вона збадьоріла за п'ять хвилин, ніби вона не бігла нікуди, відразу випрямилася, стала, сфоткалася.
Ніка: Це не підтримка! Я просто розкажу один випадок. Я колись бігла у Львові, і вже вкінці просто вмирала. Потім мені кажуть: «От бачиш камеру – вдавай, що все харашо».
Це ми якось зустрілися з нашою іншою подругою. Вона каже, що бігає 30. Я така: «Ого, а я 20 кілометрів лише». Потім виявилося, що вона бігає 30 хвилин (гигикають, - авт).
Pro Women UA: Доповніть фразу: З подругою ми схожі тим, що любимо...
Ніка: Любимо щось дивне.
Ліда: І любимо яскраві кольори.
Pro Women UA: Чому жінки повинні підтримувати одна одну?
Ніка: Це дуже складне питання. Я вважаю, що жінка не повинна нічого робити, якщо вона цього не хоче. Підтримка не залежить від статі.
Ліда: Та у всьому треба підтримувати. Звісно, якщо є чим поділитися, вислухати.
Якщо питають пораду – дати пораду, якщо не питають – не давати. Навіть від подруги не потрібно тих порад, якщо ти їх не очікуєш. Інколи просто треба вислухати і, можливо, щось підказати.
Так й просто потусити, потворити.
Ніка: Мені важливо, щоб було комфортно. І, напевно, відданість, довіра.
Ліда: Ще важливо мати таку людину, подругу, якій ти можеш спокійно розказати свої секрети.