«Люди думають, що ми носимо мед відрами»: волинський бджоляр розповів, як це – тримати пасіку. ФОТО

19 Серпня 2020

Текст і фото: Аліна ГОРИСЮК

Сьогодні, 19 серпня, в Україні відзначають День пасічника. З цієї нагоди «Таблоїд Волині» вітає усіх професіоналів та аматорів бджолярської справи, бажає щедрих врожаїв та дійсно «солодко-медового» життя.

Напередодні, ми завітали на пасіку у селі Топільне Рожищенського району до бджоляра, члена «Гільдії медоварів» у Волинській області Валентина Глушка. Дізналися, який мед є найсмачнішим, як його обрати та чи прибутково бути бджолярем.

– Отож, бджільництво – це ваша професія чи захоплення?

– Скоріше за все – це захоплення, яке дає можливість додаткового заробітку. У 2006 році мої сини закінчували школу, тому поставало питання їх майбутнього навчання. На одну вчительську зарплату не усе можна дозволити. Діти здобули освіту завдяки бджілкам: нектару, який вони несуть, меду та іншим виготовленим смаколикам. Тому це захоплення допомогло мені також фінансово.

– Ви створювали пасіку самотужки чи вона дісталася вам у спадок?

– У моїй родині були пасічники, але я страшно боявся бджіл. У 2006 році шкільний завгосп зловив рій, який віддав мені. Сказав: «Бери, якщо хочеш, собі, доглядай». Мій дядько жив неподалік від мене, тому погодився допомагати. І так помаленьку, з підказками, уже до початку зими у мене було сім вуликів. Потім їх кількість збільшилась до чотирнадцяти, далі до двадцяти п’яти, потім до тридцяти. Наразі у мене трохи менш як п'ятдесят вуликів.

– Яку продукцію виготовляєте?

– Ну, тут доволі широкий спектр. Сказати, що мед – це основний продукт? Для багатьох людей – так. Але вони не розуміють, що крім меду є інші продукти бджільництва. Їх налічується більше десятка: перга, пилок, гомогенат маточних личинок, маточне молочко...

З меду виготовляють медівки, медаки, віск, різноманітні настоянки та інше. До прикладу, якщо говорити за медівку, то у людей виникає асоціація: мед з горілкою. Це не так. У нашому північно-західному регіоні не було винограду. Уже пізніше його почали завозити з півдня. Медівка – це продукт бродіння. Як з винограду робиться вино, такий процес і тут. Тільки там проходить процес близько чотирьох місяців, а з медівкою потрібно трішки більше року. Цей напій споконвіку вживали наші предки. Тому й першим причастям була медівка. Як писав Скуратівський: «І я там був, мед-пиво пив, по бороді текло, а в роті не було...». Що це означає? А те, що пили мед, але не у звичному для нас розумінні. Мова йде про медаки. Вони укріплювали організм, заживляли рани, але не були надто п’янкими. Тобто, людина швидко виходила з цього стану. Я входжу у гільдію медоварів Волинської області. З 2012 року почав професійно займатися медоварінням.

– Чи є бджільництво прибутковою справою?

– Ну, не була б ця справа прибутковою, ніхто б нею не займався. Для себе можна завести 5-7 вуликів, аби мати мед для власної родини. До сотні вуликів тримають такі любителі, як я. У мене є основна робота, а пасіка слугує додатковою. Коли ж мають більше сотні вуликів, то це – професійні пасічники. Часто це їх основний заробіток. Нерідко люди думають, що ми носимо мед відрами, продаємо, та ще ставимо високу ціну. Бджолярська справа прибуткова, але важка.

– Як обрати якісний мед? На що звертати увагу?

– Пересічній людині важко знайти й відрізнити якісний мед від підробки. Але можна знайти вихід. Перший варіант – мати свою пасіку, тоді це – стовідсотково якісний мед (сміється). Але якщо у вас її немає, то краще мати знайомого та перевіреного бджоляра, який гарантовано продасть вам якісний продукт. Сьогодні на ринку, крім натурального меду, можна натрапити на фальсифікат у вигляді цукрового сиропу.

Потрібно звертати особливу увагу на густину і тягучість меду, його прозорість і запах, адже усі ці якості свідчать про натуральність продукту.

Коли ми куштуємо мед, він повинен трішки дерти у горлі. Не усі його види, але легке пощипування може бути відчутне. Коли ллємо мед, то бачимо як він тягнеться, а не крапає. Ну і, звичайно – ціна. Коли літр меду коштує менше ніж 100 гривень, то потрібно задуматись. Адже сьогодні ціна якісного меду починається від 120 гривень. Наприклад, різнотрав’я (весняний) коштує 130 гривень, липа – 160-180 гривень, липа з малиною – до 200 гривень, найдорожча акація – 300 гривень за літр такого меду. В літрі – півтора кіло зрілого меду.

– Який мед найчастіше купують?

– Люди хочуть квіткове різнотрав’я – травневий мед. Цей мед вважається цінним і корисним завдяки великому розмаїттю трав. Починаючи з мати-й-мачухи, закінчуючи садками. Тобто, усе це багатство трав зібрано в одному медові. Щодо липового меду, то у чистому вигляді це рідкість, адже у нас немає великих липових гаїв. Тому є мед липи з малиною, який теж дуже хороший.

– Чи буває бджолина продукція, зокрема, мед, шкідливою?

– У 5% населення Землі є алергія на медову продукцію. Не можна сказати, що пилок, перга, різноманітні настоянки – це лікувальна продукція. Я завжди наголошую, що це оздоровча продукція. З метою лікування завжди варто звертатися до лікарів. До прикладу, діабетику заборонене споживання меду. Дозволяється споживати лише невелику кількість меду акації. А інші види – ні. Тому говорити одноголосно, що усім корисно, я не можу.

– Чула, що за допомогою апітерапії та бджолиних укусів лікують певні хвороби. Чи правда це?

– Апітерапія – це окрема галузь бджільництва. Є люди, які навчаються на апітерапевтів, освоюють цю галузь і тямлять у цьому. Щодо «лікувальних» укусів бджіл потрібно бути обачним. Краще звертатися до лікарів, а не ризикувати. Поставивши «бджолу» людині-алергіку, можна спровокувати анафілактичний шок. Якщо хочете випробувати апітерапію, то краще звернутися до обізнаних у своїй справі апітерапевтів. Апібудиночки є корисними, але у всьому має бути міра.

– Скільки може зберігатися мед? Потрібні відповідні умови?

– Звичайно. Мед – це субстанція, яка потребує певної консервації. Чому я не раджу купувати мед у великих ємкостях, бо мед втягує сторонні запахи, які є у кімнаті. Особливо, якщо він стоїть у кухні. Ви щось готуєте, смажите, а мед втягує ці запахи. Є мед, що може зберігатися довгий період. Є розкопки археологів, де знайшли мед, якому чотири тисячі років, а за фізико-хімічними даними він не відрізнявся від свіжого меду. Тобто, якщо він правильно зберігається, у відповідній тарі, при відповідній температурі. Мед не рекомендовано ставити у холодильник і у місця з високою температурою.

– Чи хворіють бджоли?

– Так, бджоли хворіють. Аби зібрати хороший врожай, важливо тримати бджіл здоровими. Здорова сім’я – запорука хороших врожаїв меду. Здебільшого, дуже багато бджіл хворіють у зимовий період. При хворобі знижується працездатність бджіл, а деякі й зовсім перестають літати. Зараз той період, коли ми відкачуємо останній мед, а далі будемо обробляти вулики від кліщів та різноманітних хвороб. Восени буде ще одна контрольна обробка, тоді потрібно правильно закрити бджіл на зиму, щоб не було вологості, було тепло.

– Що робити, коли вжалила бджола? Як часто ви отримуєте такі «бджолині поцілунки»?

– Зазвичай, це нормально, коли жалить бджола. Свого роду, то є користь і формується імунітет. Але повторюся, що не для кожного. Якщо у людини є алергічна реакція на укус бджоли, то одразу слід звернутися в лікарню. Якщо ви маєте таку проблему, потрібно мати при собі протиалергічні препарати. Місце укусу можна обробити розчином оцту.

– Як удосконалюєте власні бджолярські вміння?

– Це курси пасічників та медоварів. Часто відвідую семінари і лекції. Спікери читають не лише лекції з ведення бджільництва, а й з ветеринарії. Якими препаратами краще лікувати бджіл, як обробляти вулики. Курси не безкоштовні, але вони варті того. Звичайно, досвід старших поколінь потрібно переймати, але сьогодні наука розвивається, а ми прогресуємо. Потрібно рухатися вперед!

– Що смачного з меду готуєте для себе?

– Люблю вживати мед у натуральному вигляді. Але й у цій справі слід мати міру. Для дітей добова норма меду не повинна перевищувати 50 грамів, а для дорослих – не більше 150 грамів. Хтось пече медові пряники та медовики, але я все ж надам перевагу меду у чистому вигляді.

– Який врожай цьогоріч?

– Ну, буду хвалитися (сміється). Пасічники може збештають мене, скажуть: «Не віримо тобі!», – але в мене хороший. Весна на початках березня показувала досить непогані перспективи, а потім похолодало. Загалом, цьогоріч в Україні проблематично з хорошим і багатим врожаєм. Але я все ж утримав пасіку на хорошому рівні, адже в мене були сильні сім’ї. Це чи не основна причина вдалого врожаю. У цьому році я тричі качав мед. Сподіваюся, що так буде і надалі.












***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

12
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter