«Я живу роботою», – луцька лікарка-онколог Наталія Шпот

20 Жовтня 2020

Текст: Ольга МАГАС

Фото: Ірина КАБАНОВА

20 жовтня в Україні визнано Всеукраїнським днем боротьби із захворюванням на рак молочної залози, аби привернути до цього увагу та ще раз нагадати жінкам про важливість регулярних профілактичних обстежень.

Тому невипадково гостею «Кавової розмови» на «Таблоїді Волині» стала лікарка медичного центру «Благомед», хірург-онколог Наталія Шпот.

В робочій атмосфері ми поговорили про професію, людські якості, віру, нову роботу та дискримінацію. Як це було – дивіться далі.

***

Перше традиційне питання: чай чи кава?

– Зелений чай.

З чого починається твій ранок?

– Із ранкової пробіжки.

Чому саме медицина і чому онкологія?

– Медицина була моєю мрією завжди, особливо хірургія. А займаюся онкологією, дякуючи моєму першому керівнику.

Чи пам’ятаєш свою першу операцію? Які емоції були?

– Так. Першою операцією було варикозне розширення вен обох нижніх кінцівок. В роки навчання у Тернопільському медичному університеті імені І. Я. Горбачевського, я займалася в науковому студентському товаристві. Дуже переживала, щоб не зробити технічної помилки, і щоб чоловіки-хірурги повірили в мене, жінку-хірурга. По правда, і зараз переживаю за кожну операцію, бо немає однакових двох випадків. Повинна бути завжди до всього готовою.

Що найважче у роботі?

– Напевно, психологічна атмосфера в колективі. Повинен бути баланс… Розуміти і відчувати підтримку колег та довіру до тебе.


Чи траплялися казуси?

– Трапляються завжди, але не маю права про це говорити, оскільки є поняття «медичної таємниці».

Пригадай три моменти, коли відчувала себе щасливою.

– Коли народила сина! Коли перемогла на всеукраїнському конкурсі студентського наукового товариства. І кожного дня на улюбленій роботі.

Ти – мама першокласника. Чи змінило тебе материнство?

– Напевно, кожну жінку воно змінює, принаймні, якщо це був свідомий крок у житті. Тому так, безумовно змінило. Стало більше відповідальності, свідомості, мудрості. А дякуючи домашнім завданням, ще й особливо додалося витримки (сміється – авт.).

Ким б хотіла бачити сина у майбутньому?

– Тільки хірургом. Я дуже хотіла б навчити його і передати усі свої знання, оскільки все у своїй кар’єрі роблю сама, і мої вчителі не були моєю родиною. Дуже дякую усім, хто вчив мене, радив, допомагав, підказував і підтримував. Це справді дуже важливо було, є і буде для мене.


Кажуть, у медиків є правило лишати роботу за порогом оселі. Ти обговорюєш робочі питання вдома?

– Це не про мене, я живу роботою… Дзвінки пацієнтів, підтримка їх від лікаря у після робочий час – це дуже важливо. Навіть мій синочок щоранку перед школою запитує, чи є у мене сьогодні операція.

До кого звертаєшся за порадою, хто підтримує?

– Особисто я поділяю колектив на дві категорії – колеги і «друзі-колеги». Завжди звертаюся до цієї другої категорії людей. Також ми отримуємо багато знайомство із колегами з інших міст, відвідуючи курси підвищення кваліфікації, семінари, конференції. Зараз у період карантину це переважно вебінари або онлайн-конференції, консультації по телефону.

Як думаєш, віра відіграє роль в одужанні?

– Нарешті поговоримо про моє хобі – психологію. Дуже велику роль в одужанні відіграє саме особиста віра пацієнта. Самонавіювання – це психічний вплив людини на саму себе за допомогою слова, що змінює її психофізичний стан. Воно передбачає навіювання собі якихось уявлень, бажань, образів, відчуттів та іншого. Тому завжди рекомендую пацієнтам під час проходження курсу лікування усміхатися, не усамітнюватися, а вірити в перемогу над хворобою.

Віриш у Бога?

– Так. Віра у Бога допомагає мені і в роботі, і в буденному житті. А щоденні молитви додають впевненості та віри у себе.

Зараз ти перейшла на нове місце роботи. Приватні операції – новина для Луцька. Чим відрізняється ця робота від попередньої?

– Операція з технічного боку проходить так само, як і в державному закладі. Різниця в індивідуальному підході до пацієнта (як на етапі до обстеження, так і в післяопераційному періоді), проведенні згідно запланованої дати та години, при необхідності забезпечення пацієнта медичними препаратами та харчуванням, підтримкою як операційної бригади, так і всього колективу.

Чи зіштовхувалася з дискримінацією, мовляв, ти жінка, що ти там можеш?

– Звичайно, це на мій погляд, відчуває на собі кожна жінка-хірург. Але темперамент, мета у житті у кожного індивідуальна. Я живу за девізом «Per aspera ad astra», що в перекладі з латини означає «Через терни до зірок».

Що найбільше цінуєш у людях, а що не сприймаєш?

– Ціную вірність, чесність, щирість. Не сприймаю хитрість та брехню.

Ти забобонна? Розкажи про якісь медичні «фішки»?

– Трішки є. Наприклад, не планую операцій на релігійні свята, бо 90% ймовірності, що піде щось не так. У медиків багато є своїх «знаків».

Уяви, що є можливість запросити на каву трьох людей. Це може бути взагалі будь-хто.

– На каву тільки з найріднішими. Сестрі із сім’єю, куми, батьки.

Скільки тривала твоя найдовша операція?

– 6, 5 годин. Це було ще у Тернополі із професором Венгером І. К. Судинна хірургія.

Якби забрати медицину, ким ще могла би працювати?

– Психологом. Теж наближене до медицини. Або кухарем, бо обожнюю готувати нові страви.

Зізнавайся, дивилася «Доктора Хауса»? Працювала б із таким колегою?

– Цей серіал дивилися всі. Однозначно працювала б, бо незважаючи на свою специфічність, він наділений чесністю, справедливістю, конкретністю, різкістю і почуттям гумору.

Бліц:

Бред Пітт чи Джонні Депп?

Бред Пітт

Автомобіль чи велосипед?

Автомобіль

Гори чи море?

Море

Морозиво чи хот-дог?

Хот-дог

Сукня чи джинси?

Джинси

Орел чи ластівка?

Орел



***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

6

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter