Георгій Делієв: «Всі виступи мали успіх, але «Мана Мана» – найграндіозніший!»

15 Березня 2019

Текст: Ольга МАГАС

Фото: Макс ТАРКІВСЬКИЙ, з особистого архіву

Настрій: ПАБ «ЛучеSk»

Їх з упевненістю можна назвати батьками оригінального та сміливого гумору в нашій країні. В часи, коли сексу в Союзі не було, вони вже над ним піджартовували, а такої майстерності смішити без слів, мабуть, ще й досі не досяг ніхто з гумористів… А цьогоріч одеський театр «Маски-шоу» святкує 35-річчя. І протягом цих трьох десятиліть одним із найхаризматичніших героїв колективу лишається Георгій Делієв, який нещодавно завітав до Луцька з концертом.

Георгію – 58 років, але ми побачили молодого, успішного та позитивного чоловіка. Кажуть, що справжній вік прихований у очах, так от у Жоріка Делієва, як його часто називають, погляд 20-літнього юнака – живий та іскристий, хоча й з крихтами втоми. Якщо ви не знали, то Георгій Делієв – не лише актор, а й режисер, рок-виконавець, музикант та художник. А ще – екс-депутат Одеської міськради і… паламар!

До Луцька артист та його «Deliev’s band» привезли драйвові хіти та море позитиву. А «Таблоїду Волині» Жорік і його чарівна дружина Катерина розповіли про сім’ю, спільну роботу та життя поза сценою.

Як Георгію вдалося причарувати таку ефектну та вродливу жінку як Ви? Чим він привернув вашу увагу?

Катя: Ми почали разом співати 13 років тому. У мене є сестра-близнючка Даша, з якою ми на той час закінчили Одеське музичне училище. Працювали на корпоративах, нас запрошували на місцеві передачі. Хтось із музикантів нас йому порадив . Георгій Вікторович подзвонив, коли ми були на уроці фортепіано. Я дуже здивувалася, відразу поділилася зі всіма новиною. Він нас запросив у свою групу. На першій зустрічі Жорік дав нам послухати диски, щоб ми зрозуміли, що це за музика. Ми з Дашою рок ніколи не співали, ми ж джазові. Слухали першу, другу пісню, сиділи й мовчали. На третій почали сміятися, бо слова були смішні. Ми були розгублені, адже не знали, що могли запропонувати.

Потім Георгій знову запросив нас на «Goblin-Show» – це в нас проходив такий байк-фестиваль. Ми туди прийшли, взяли із собою подруг, «розфуфирились» (сміється, – авт.), бо ж не знали, в яке місце йдемо. Сестра взагалі майже сім разів заміж вийшла за той вечір! (сміється, – авт.) Ми так скромненько присіли, поїли шашличка перед концертом. Бачили, де вони сидять, там були такі гримерки-палатки, але не підійшли, послухали музику, поїли і пішли. Але наш друг казав, що потрібно передзвонити, бо ж так не можна робити, це не гарно. Ну ми й зателефонували. Георгій запитав, чи ми його шукали. Я кажу, що так-так, шукали! (сміється, – авт.) . Ми вирішили, що готові співпрацювати, тож він сказав, що коли буде репетиція, то покличе. Від першого дзвінка пройшло місяців три-чотири…

Якось після корпоративу ми відсипалися, нас розбудив Жора і покликав на репетицію. Ми приїхали пізніше, бо досипали ще. Жорік каже: « А давайте нову пісню зіграємо, або ту стару», а ми стоїмо і у нас в голові лише одна пісня крутиться. Потім вже з’явилися свої улюблені композиції. Потім Жора поїхав, ми з хлопцями репетирували окремо, а коли він повернувся, показали йому своє бачення виконання пісень. Є така пісня про футболістів, «Красиві картинки» називається. Ми додали туди своїх джазових фішок, своєї манери. Він злякався спочатку, бо не очікував такого виконання. Ну але от вже 13 років разом.

А ще ми одружилися, у нас з’явилася маленька дитина. Якось так. Потім я знову почала співати із джазовим складом. Але Жора надихнувся і я теж, тому знову почали працювати разом.

Кажуть, якщо чоловік і дружина працюють разом в одній сфері, то складно обом. Мовляв, забагато часу проведеного разом негативно впливає на стосунки в сімї. У вашій парі як?

Катя: Ну, в Жори ж багато іншої роботи. Він гастролює. Ось зараз він у Києві, а ми з сином вдома в Одесі. У мене зараз сесія, я вчуся в академії у Києві. І ось я туди теж зараз приїхала. Ми буквально два дні бачилися. Буває, він їде надовго закордон. Я – як дружина моряка (сміється, – авт.).

Чоловік був присутній під час пологів?

Катя: Ні. Я вважаю, що це – таїнство, на яке мужчину пускати не потрібно. Крім того, у мене було екстрене кесареве і його туди не пустили.

Як Георгій справляється з роллю тата? Підгузки міг змінити?

Катя: Звичайно! Взагалі, Жора дуже підтримував. У лікарні ж тримають пять днів, а він випросив, щоб нас відпустили з пологового будинку на третій день, тому що він якраз їхав на місяць і хотів хоч побачити нас. У першу ніч, коли ми вже були вдома, Жора постійно казав: «Я зараз сам все зроблю, я зараз сам…». Зараз вчить Колю (сина) показувати фокуси, пантоміму. Перед гастролями я вмикала у автомобілі треки з концерту. Тому син завжди запитував, на якій машині ми їхатимемо. Якщо я відповідала, що на татовій, то він заявляв, що не хоче на татовій, бо «у тата немає року в машині!».

В цей час до нас за столик підсідає сам Георгій Делієв.

В який момент Ви зрозуміли, що ось вона – ваша, рідна?

Георгій: Як тільки побачив, так відразу і зрозумів (сміється, – авт.).

Катя: Нас із сестрою на зустріч з Жорою привів наш друг з училища. А ми були «розфуфирені», з декольте і так далі. Привів Жору, а він глянув так і сказав: «Ага, ось які вони – Катя і Даша» (сміється, – авт.)

Як робили пропозицію?

Катя: Встав раніше. Як виявилося потім, то він радився з моєю сестрою, яку каблучку купити. Це були кава на підносі, квіти й каблучка. І от так скромненько сказав: «Я тебе люблю і дуже хотів би, щоб ти була моєю дружиною». Це було як на екзамені. Ну він робив це вперше (сміється, – авт.) .

Ви відразу сказали «так»?

Катя: Звісно.

А весілля робили гучне?

Георгій: Ні, весілля було на 23-24 людини. Всіх найближчих зібрали. Ми там самі співали. Був такий склад: скрипка, акордеон, гітара і ще щось, грали кавери. Круто було. Весілля, до речі, святкували на березі моря.



Називаєте тещу «мамою»?

Георгій: Ні, називаю Ларисою.

Хто вночі вставав до дитини?

Георгій: Я більше. Катя втомлювалася.

Пам’ятаєте найперший випуск «Маски-шоу»?

Георгій: Це спочатку були одеські телепрограми. Потім в Києві знімалися на центральному телебаченні. Це була програма «Вокруг света» з Олександром Івановим. До речі, перша по рейтингу гумористична програма. На третій раз ми показали «Мана Мана». Всі виступили мали успіх, але цей номер – найграндіозніший.

Катю, Ви дивилися «Маски-шоу». Яка ваша найулюбленіша роль Георгія Делієва?

Катя: Ну, ці ролі були для нас не просто смішними, вони були ще й еротичними (сміється, – авт.). Дуже подобалася серія в кабаре, маски в армії теж, він там такий спокусливий у формі…

Ви дуже дружите з Борисом Барським. Давайте перевіримо: розкажіть ваш улюблений вірш його авторства.

Георгій: Я люблю Ваших глаз

Овальчики,

Я в нокауте

В первом же раунде,

Ваши тонкие, в кольцах,

Пальчики

Крепко держат меня

За «Баунти».

А от пальчиков Ваших

Веет морозом,

Я очень прошу Вас:

Так крепко не надо —

Там нежная, сочная

Мякоть кокоса

И тонкий-тонкий

Слой шоколада!

Окрім того, що ви – музикант, ви ще й художник, і актор, і режисер, і екс-депутат. Яка з цих іпостасей вам найближча?

Георгій: Клоун.

В одній з телепередач Ви сказали, що досі себе не реалізували. Як же ж так при такій різноманітній професійній діяльності?

Георгій: Не встигаю. Мало часу.

Катя: Він може писати всю ніч картини, встати о 6-7 годині й далі йти робити справи.

А як відпочиваєте?

Георгій: Вдома на дивані.

Катя: Останнім часом Георгій кличе кудись гуляти. Минулого разу в Києві був концерт, я вже хотіла спати. А він: «Ходімо, ми ж не встигнемо в кіно!»

Часто ходите в кіно чи на інші розваги? Адже з маленькою дитинкою важко знайти час для себе.

Катя: У нас є бабуся Лариса. І Георгій домовляється з тещею.

Який бартер обіцяєте тещі? Чим віддячуєте?

Катя: Зараз буде робити масаж спини, в мами спину заклинило (сміється, – авт.). А ще посудомийну машину купив, плиту, духовку…

Якби ви йшли в президенти, то як би називалася ваша партія?

Георгій: Так в мене ж була партія. Це була Сатиристично-демократична партія України, в якій ми з Борисом Барським висміювали певні ідеї. Ми тоді працювали з КВН. З одного боку правду казали, з іншого – це було так абсурдно. Ну ми там в партії були один місяць. Потім закрили її.

Ви були тренером в «Лізі Сміху». Ось цей гумор нинішній і гумор колишній чимось відрізняються?

Георгій: Я був тренером лише в одній грі. Мав пропозицію і далі брати участь, але в мене просто був розписаний рік, і я розумів, що все не встигну, бо мав уже певні домовленості з різними компаніями і закордонні поїздки передбачались. Гумор 80-х років був свій, потім гумор 90-х вже був інший. А з 2000-х років ще інший. Ось так приблизно я ділю гумор. Він якісно відрізняється, бо люди змінюються.

Як думаєте, коли було простіше смішити людей: тоді чи зараз?

Георгій: Зараз. У Радянському союзі люди були більш «забиті», боялись всього. Тоді гумор звучав на кухні. У 90-ті роки гумор був такий розхитаний, не було ніяких концепцій. З одного боку це було добре, бо легше. Зараз люди більш вільні, розкуті, незалежні. Хоча існують певні рамки, позиції, погляди, загальна думка, зрештою, яка диктує свої правила на мистецтво, духовність, в тому числі й на гумор. Зараз, скажімо, смаком людей керують світові стандарти.

Яка Ваша улюблена команда з «Ліги Сміху»?

Георгій: Мені подобається «Призрачный гонщик», «Загорецька Людмила Степанівна». Я з ними спілкувався.

Ви зараз гастролюєте з концертами, розкажіть чи є у вас якісь традиції перед виходом на сцену? Можливо, якісь забобони?

Георгій: Завжди кажемо: «Хо, хо, хоу, хоу, все смотрите «Маски-шоу, это очень хорошо!».

Ви ще й чудово малюєте. Знаю, що зараз мають бути виставки ваших робіт. Де можна буде їх побачити?

Георгій: У Чорноморську в квітні, а потім у Рівному.



Пам’ятаю ваш дует з Альоною Вінницькою. Свого часу це був мегахіт! Якби була можливість обрати будь-кого зі світового шоу-бізу, з ким би заспівали?

Георгій: Мік Джаггер.

Можете згадати моменти в житті, коли почували себе щасливим аж до мурашок?

Георгій: Це буває часто. Найбільш – коли син народився…

Уявіть, що завтра – кінець світу. Що маєте сьогодні встигнути зробити?

Георгій: Інтерв’ю дати. Потім виступити. Все по плану (сміється, – авт.).

Ви дотримуєтеся принципу «Якщо на мій концерт прийде одна людина, я все одно гратиму»?

Георгій: Так.


Доводилося відміняти концерти?

Георгій: Було у 90-х роках. Але це траплялося виключно з вини організаторів.

А у Луцьку ви вперше?

Катя: Я – так.

Георгій: Я давно був тут, ще як з «Масками» приїжджали у 90-х.

«Маски-шоу» цього річ святкують ювілей – 35 років. Чи плануєте дати грандіозний ювілейний концерт?

Георгій: Ми зараз робимо тур по виставах. У Київ раз-два на місяць ми привозимо різні наші вистави. Хотіли зробити тур нині, але трохи не встигли підготувати все. Але організуємо тур по містах з якоюсь виставою. З якою ще не вирішили.








БЛІЦ:

Кіт чи Собака?

Собака.

Торт чи бургер?

Бургер.

Чак Норріс чи Арнольд Шварценеггер?

Чак Норріс.

Автомобіль чи велосипед?

Автомобіль.

Пепсі чи компот?

Компот.

Природа чи клуб?

Природа.

Добре зло чи зле добро?

Добре добро.

Костюм чи джинси?

Джинси.

Балада чи рок?

Рок,звісно!

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

20
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter