^{Текст: Оксана ФЕДОРУК}

^{Фото: Юлія КОЦЮБА, Лідія КОЖЕВНІКОВА}

^{Настрій: пивний клуб «Майдан» (вул. Євгена Сверстюка, 2)}

Нещодавно читачі «Таблоїда Волині» обрали кращих із кращих серед красунь, які з’являлися на сторінках інтернет-глянцю протягом минулого року. Усі вони зачаровували вродою, посмішками, у кожній ми намагалися розгледіти саме ту родзинку, завдяки якій вона була б цікава читачам. І на меті мали показати, що насправді немає ніяких рамок чи канонів краси, а кожна жінка – прекрасна по-своєму і варта бути названою «Красунею дня»!

У рубриці #День_з_красунею дівчата розповідатимуть, чим вони живуть та чим захоплюються.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «ЖІНКА ЗАРОБЛЯЄ НА СВІЙ ФЕШН», – «КРАСУНЯ МІСЯЦЯ» ТЕТЯНА СКУЛИНЕЦЬ. ФОТО

***

Сьогодні ми познайомимо вас ближче із Світланою Квартник, яка стала «Красунею серпня». Ця жінка знайома багатьом лучанам, адже 22 роки пропрацювала адміністратором у пивному клубі «Оболонь» і стала справжньою легендою цього закладу!

«Добрішої та позитивнішої людини годі й шукати!», - кажуть у «Кораблику».

Ми зустрічаємося із Світланою Іванівною у «Майдані», де вона працює зараз. Каже, побула на пенсії менше місяця і зрозуміла – сидіти вдома, склавши руки, – точно не для неї! І дійсно, її активності та оптимізму треба ще повчитися!

Тож для «Таблоїда Волині» пані Світлана розповіла про свою роботу, пригадала різні цікаві випадки, а також розкрила секрет – чому ж «Оболонь» отримав в народі назву «Кораблик».

1

– Пані Світлана, я Вас вітаю із перемогою у нашій рубриці, саме за Вас проголосувало найбільше наших читачів. Як сприйняли таку новину?

– Я не очікувала взагалі! Як все було.

Мене провели в «Кораблику» на пенсію. Потім мені кажуть: «Ти читала, про тебе стаття є». Я в шоці, яка стаття. Я три рази читала, не могла зрозуміти (сміється). Потім ще багато хто мені про неї казав, навіть пішла субсидію оформлювати, а жіночка (зовсім не знайома мені) каже: «Це не Ви адміністратор з «Оболоні»? Думаю: «Боже-Боже, що я вже зробила». А вона: «А ми про Вас читали». І так всі!  

А тепер другий раз. Про перемогу оце, як Ви до мене дзвонили і сказали, то і дізналася. Була шокована знову. Дівчата мої кажуть, а що в тебе очі такі круглі? Але приємно, звичайно.

– Розкажіть трохи про себе

– Я сама з Луцька, чоловік – із Харкова. Але чоловік був військовий і 21 рік ми жили в Росії на Далекому Сході – Владивосток, Хабаровськ. 

Повернулися до Луцька і пішли одразу обоє працювати в «Оболонь». Тоді заклад існував десь два роки і був ще не за цією адресою, що зараз. Мені тоді було 38 років. До цього я у сфері обслуговування не працювала, але це моє – спілкуватися з людьми.

Ми разом прийшли на роботу в «Оболонь», барменами. Стояли за барною стійкою, вдягали гарні сорочечки. Ми і обслуговували, і прибирали столи. Потім вже почали брати офіціанток.

Тоді по барах такого поняття як адміністратор ще й не було.  Потім я вже хотіла звільнятися, а мені власник каже: «Ні, ми Вас зробимо адміністратором». 

Чоловік мій дев'ять років був в «Оболоні» і пішов, бо захворів, а я ще на скільки років затрималася.

– Ви пропрацювали у «Кораблику» 22 роки. Що Вас тримало на одному місці?

– Все. Починаючи з власників. Таких ще треба пошукати! І колектив, звичайно. Скільки хороших людей пройшло за ці роки! Я вже і не всіх пам'ятаю, а до мене досі підходять, вітаються.

«Корабель» - це вже бренд!

Колись кожного року, коли ми там святкували 23 лютого, мій чоловік, а він був воєнний моряк, одягав форму, ставав, як на кораблі. Всі на це звертали увагу. Я не знаю точно, але можливо, з того і пішла назва «Кораблик»? 

У мене був дуже гарний чоловік. Йому навіть мужчини вірші писали. 

3

Спочатку був один маленький зал, потім трошки туди добудували і туди, зробили таку палубу, як на кораблі.

У «Кораблик» завжди люди приходили сім'ями, з дітьми. У неділю особливо. Ще тоді ніде не було ніяких дитячих куточків чи кімнат, а ми купували олівці, фломастери, альбоми і діти у нас малювали, гралися. Дехто мені каже, що їх ще батьки маленькими приводили в «Кораблик», і вони мене ще з відтоді пам'ятають.

– Вас дуже гарно провели на пенсію. Очікували на таке?

– Провели мене дійсно дуже гарно. Кожен виходив на сцену, говорив про мене якісь хороші слова. Показали фото, мої, з чоловіком. Це все Тіма, він у нас такий організатор! Я ревіла!

Подарували і торт із грошей, і справжній торт. І путівку на тиждень, ще поки я її не використала. 

Думала, піду на пенсію, буду собі вдома, посплю, відпочину, але я така енергійна, що не можу вдома сидіти, склавши руки. Чоловік мій помер, я вдома одна, дах їде.

І Ігор Миколайович, власник «Майдану», запросив мене сюди. 

ЧИТАТИ ТАКОЖ: У луцькому пивному клубі провели на заслужений відпочинок легендарного адміністратора

– В «Кораблику» виступало дуже багато музикантів, може, пригадаєте якісь цікаві історії?

– Багато у нас зірок і виступало, і просто обідали чи вечеряли, коли мали концерти в Луцьку. І Кузьмін, і Меладзе, і «Бонні М». Меладзе так їв вареники, що аж за вухами лящало (сміється). 

Одного разу до Луцька приїжджала Альбіна Дєрюгіна, і їй хтось розповів про наші вареники. То вона жила в готелі, а вареники спеціально у нас замовила, щоб їй привезли.

«Поліське літо» ми завжди гостей, які приїжджали зі всього світу, пригощали.

Одного разу у нас мала вечеряти Тіна Кароль. Вона думала, що буде сидіти окремо від усіх, але не попередила про це. А людей тоді було багато. Вона зайшла і вийшла. Так шкода було. 

1

– За стільки років чи поєднав «Кораблик» якісь пари?

– Так, багато пар поодружувалися. У нас Юля була, вона тут познайомилася із своїм чоловіком. Хлопець щось у нас ремонтував, познайомилися, він лишився тут з нею працювати. Вже у них і син є. 

Потім ще одна пара – досі разом працюють. 

Багато хто мені приносив цукерки чи шампанське. Я така – за що? Виявляється, я посадила хлопців і дівчат разом за столик, а вони зійшлися. Знаю таких як мінімум три пари. 

– Ви зараз адміністратор у «Майдані». За що Вам подобається працювати тут?

– У «Майдані» мене дуже тепло прийняли. 

«Майдану» нещодавно було 21, і це вже стаж. Це найбільш роковий заклад у Луцьку. Напевне, немає більше такого, куди б стільки музикантів приїжджало з усього світу – були і з Іспанії, США, Норвегії, Швеції, Чехії, а цього місця чекаємо на гостей із Австрії і Нідерландів. І кожен день наживо звучить музика: співають Анатолій Вітинський, Юрій Поліщук, "Чорні черешні".

Діє система знижок, наприклад, в день народження – 20% знижки на замовлення. Також стараємося зацікавити наших гостей різними новинками, комплексними обідами (за 59 грн - перше, друге і компот) тощо. 

Тут працюють, щоб вдосконалити свою роботу.

2

– Знаю, що Ви повернулися нещодавно з-за кордону. Розкажіть, де були?

– Нещодавно повернулася із поїздки в Єгипет. Але лежати на пляжі весь час – то не моє. Мені давай щось фотографувати – мурашку, букашку, фінік, який якось не так лежить, людей, дітей.

Їздили ще в Єрусалим, по святих місцях.

Я не дуже набожна людина, але все, що бачила, мене вразило! Коли я дивилася на ікону –  єдину, де Матір Божа посміхається, – у мене по спині бігли мурашки. Купалася у річці Йордан, вийшла – і мені так добре стало, аж щось у душі перевернулося!

– Дивилася Вашу сторінку в Інстаграм. На кожному фото Ви така усміхнена, позитивна. Поділіться секретами своєї краси і гарного настрою?

– Чесно? Особливого догляду не маю, це все гени! У мене мама така була, вона померла у 85 років, а виглядала значно молодше. Мені теж 61, але ніхто стільки не дає. Навіть на мою внучку, яка дуже схожа на мене, всі кажуть, що то моя доця.

Коли пішла з «Кораблика», сиділа вдома. Не фарбувалася, а потім думаю: «Ні-ні-ні, я так не можу». Навіть місяця не пройшло, вийшла знову на роботу.

Завжди до всього з позитивом ставлюся. Напевне, це теж має значення. Я така по житті - і до клієнтів завжди з позитивом, і завжди в усьому шукаю те, що подобається. Стараюсь бачити в людях в першу чергу хороше.

В «Кораблику» була тільки одна людина, яка мене не любила. Потім ми якось зустрілися, розговорилися, він каже: «Я тебе так не любив». Чого? «Бо ти не дозволила мені мою горілку пити». Правила є правила, це ж робота.

1

До мене завжди добре чоловіки ставилися і, що не менш приємно, жінки теж. І тут, і в «Кораблику». Завжди дівчатам допомагаю з розносами, приберу попільнички. Кажуть до мене, щоб не бігала. А я не можу, мені самій приємно. Якщо буду тут просто стояти - то все, пора додому. Робота адміністратора не лише в тому, щоб гостей зустрічати. А чисто людські стосунки. Спілкування – найголовніше.

Хтось щось тобі приємне скаже, щось ти комусь. І що людині ще треба? Завжди кажу – похваліть свого працівника. Я завжди їм: «Дівчатка, всім дякую». Тоді і віддача буде, і загальний настрій.

– У чому полягає для Вас краса жінки?

– Не у зовнішності, це точно. Материнство найбільше, напевне, прикрашає жінку. 

У кожній жінці є щось своє. Просто треба до всіх ставитися так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

2

3

***
^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.}