^{Фото: Наталія МАЗЕПА}

Сьогодні фотографії в жанрі «ню» – не рідкість. Кожен з нас неодмінно натрапляв на ці знімки – цікаві та не дуже, нав’язливо відверті та загадково-інтригуючі, професійні та любительські. Та, мабуть, далеко не всі уявляють собі «зворотний бік» цих фото – те, що не потрапило в кадр. А за кадром лишається багато чого: дні підготовки, пошуки образів, спілкування фотографа і моделі та, врешті, сам процес зйомки.  

Журналістці «Таблоїда Волині» Аліні Холбан пощастило не тільки побачити, як створюють фото в жанрі «ню», але й самій спробувати себе в ролі моделі. Зйомку для неї влаштував фотограф, світлини якого нерідко з’являються на сторінках нашого видання – Вадим Павлосюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КОЛИ ЦЕ ГЛИБОКО: ЛУЧАНИН ПОДІЛИВСЯ НЕЗВИЧНИМИ ЕРОТИЧНИМИ ФОТО

Що відбувалося на фотосесії та як тривала підготовка до неї – читайте далі.

5

***

«Смілива?», – посміхнувся Вадим.

«Відчайдушна», – відповіла я.

Після цих слів дороги назад вже не було. Та й відступати не дуже хотілося. Можливість стати героїнею фотографій відомого луцького майстра «ню» пробудила дух авантюризму.

Ми познайомилися на весіллі моєї подруги. Говорили про фотосесії, спілкування з журналістами та провокативні заголовки.

«А раптом…», – подумала я та пішла ва-банк, запропонувавши влаштувати мені зйомку для публікації. Мою туманну пропозицію Вадим зустрів несподівано по-діловому, одразу назначивши день та час зустрічі. Отож, до «історичної» події лишалося два з половиною тижні.

2

***

Я знімаю домашню футболку та дивлюся у дзеркало. Маленькі, проте симпатичні груди (вже давно не комплексую через розмір), злегка широкі, але від цього не менш тендітні плечі… Деякими частинами тіла я й справді задоволена. Але талія… Майже все життя я була стрункою, не докладаючи для цього жодних зусиль. І навіть уявити не могла, що років у 25 тіло помститься мені зайвими сантиметрами.

Отже, переконавшись, що одним втягуванням живота тут не обійтися, я взяла волю в кулак і сказала тверде «ніт» шкідливій (але смачній…) їжі, лінощам і малорухливому способу життя. За пару днів я звикла до скороченого вдвічі раціону та щоденних вправ. Особливо мені подобалося несамовито крутити хулахуп під пісні Rammstein (синці так і не встигли зійти до дня зйомки).

І байдуже, що за два тижні я майже не схудла. Зате чесно пройшла цей челендж від початку до кінця.

5

***

«Хочу задати тобі питання. Я люблю психологічні заморочки, тому цікаво почути тебе», – читаю повідомлення від Вадима в інстаграмі.

Цікавий підхід! Ненав’язливий діалог, щоб заздалегідь зловити правильний настрій. Я своєю чергою показую Вадиму свої перші ню-експерименти: напередодні подруга-фотографка зробила мені з десяток гарних еротичних знімків.

17

«Шалунішка», – реагує потрійною дужкою Вадим.

Питання у списку «психологічних заморочок» були різні: від «хто ти за знаком зодіаку» до «яку атмосферу хочеш на фотосесії» та «чи любиш ти кальян». Давати відповіді було забавно та цікаво, майже, як на прийомі у психоаналітика.

А кальян я не люблю.

***

Студія Вадима зустрічає мене та Наталку гостинно – домашніми капцями на вході. Я оглядаю приміщення. В реальності воно виглядає не так загадково, як на «тих самих» фото. Але тільки на перший погляд. Потім на очі трапляються цікаві деталі: дзеркала, барокові меблі, гілки очерету, припорошені білою фарбою, екзотичні рослини та інші естетичні дрібнички.

5

2

«У нас тут є магазин канцтоварів, в якому продають ігристе», – ділиться Вадим місцевою таємницею. Ми не проти ігристого.

Часу на зйомку у нас вдосталь, тож починати ми не квапимося – спілкуємося, жартуємо, попиваємо вино. Вадим з тих людей, про яких можна сказати easy-going: простий, дотепний, легкий у спілкуванні. Здається, саме таким має бути справжній майстер цього пікантного жанру.

3

Спілкування було настільки невимушеним і веселим, що я не посоромилася заздалегідь скинути з себе зайвий одяг. За пару хвилин я сиділа на підвіконні у самих лише трусиках і прозорому халаті. Попереду було найцікавіше.

4

***

«Не вірю…», – чую від Вадима щоразу, коли намагаюся позувати «правильно». Для людини, життя якої багато років було тісно пов’язане з театром, ця фраза звучить як вирок. Але я не засмучуюся – насправді, мені подобається те, що відбувається.

Вадим активно експериментує: розкладає на підлозі уламки дзеркал, спрямовує камеру кудись вбік, фотографує з найвіддаленішого кутка студії. З таким підходом я знайомлюся вперше.

2

2

В об’єктиві фотографа я почуваюся не стільки головною героїнею, скільки живою частиною напівказкового антуражу. Вадим хоче створити ефект «підглядання» та акцентує на неочевидних деталях: грі світла та тіні, дзеркальному відображенні… Його манера доволі своєрідна та не завжди до кінця зрозуміла – позуючи, я інколи навіть не можу уявити, яким вийде кадр. Думаю, саме такі моменти відрізняють справжню творчість від ремісництва.

1

Щодо самого позування – я повністю довірилася майстру. Імпровізувати в кадрі у мене виходить на «трійку», тому Вадим детально пояснює, що робити. В такому розподілі ролей я почуваюся дуже комфортно.

***

«Я це зробила!», – тріумфувала я про себе, натягуючи джинси. Відчуття після фотосесії були дивні: легка ейфорія перетиналася з втомою, але загалом я була задоволена – собою, цим несподіваним знайомством на весіллі й тим, до чого воно привело.

2

Інколи має пройти немало часу, щоб нам відкрилася справжня суть якоїсь події. Сьогодні, озираючись назад, я думаю, що ця фотосесія була для мене чимось більшим, ніж банальною  перемогою над собою. Вона стала таким собі імпульсом, який дивним чином притягнув у моє життя нові події та відкриття. Врешті, це був величезний крок до розуміння власного «Я».

P.S.: Цікаво, що вийшло з цієї маленької авантюри? Тоді стежте за новинами! Вже зовсім скоро на сторінках видання з’явиться особлива серія фото від волинського майстра «ню».  

2

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}