«Найкіношніша» українська історія, базована на реальних подіях. Фільм «Зрадник» вийшов в український прокат ще 26 квітня, і одразу ж отримав негативні реакції критиків через «недостатнє висвітлення історичних подій «Холодного Яру»). Журналісти «Таблоїду» переглянули його у кінотеатрі «АдреналінСіті» на початку травня, і готові ділитися щонайприємнішими враженнями від емоційної, насиченої та неймовірно цікавої нової української стрічки.

Недоліки

Замість традиційної розповіді про сюжет стрічки на початку нашої рецензії, хочемо звернути увагу шановного читача на кілька недоліків, які ми для себе виділили. Говоримо про це на початку тільки тому, щоб надалі не відволікати Вас від тексту суцільного захоплення і замилування, адже картина, фінансована Держкіно, вийшла напрочуд файною.

Так от, глядач повинен бути готовим до нікудишньої гри більшості акторів (тут ми, звісно не говоримо про Михайла Грицкана, який дуже переконливо зіграв отамана Богдана та актора, який зіграв отамана Богдана , - про це пізніше), до штучного мовлення персонажів і до ідеального гриму, який місцями настільки ідеальний, що підпсовує відчуття справжності стрічки не менше, ніж це роблять згадані вище актори.

Операторська робота також не вражає. Інколи кадри можуть здатися задовгими, а камера – малорухливою.

Дещо дратівливим може видатися і фінал стрічки, який ми з міркувань толерантності і любові до глядачів розкривати не будемо.

Ось і все. Більше про недоліки ні слова. Далі – про прекрасний фільм.

Цікавий факт

Стрічка «Зрадник» пережила найбільшу кількість змін режисерів серед всіх фільмів, фінансованих Держкіно. Змінилися від цього назва фільму, його сюжет і концепція. Спершу планували зняти фільм про Холодний Яр – самопроголошене державне утворення у Чигиринському повіті Черкаської області, яке знищили радянські війська у 1922 році. Для цього після двох українських режисером покликали до роботи над фільмом молдовця Валеріу Жерегі. І він зняв цілком історичну історію.

Зрештою, фільм не затвердили, і до роботи над ним запросили американця Марка Хаммонда. І тоді почалося найцікавіше.

Сюжет

Замість традиційної багатостраждальної та дещо шароварної історії українських повстань, режисер запропонував новий погляд на картину. Він показав фільм у фільмі.

За сюжетом, один із режисерів Одеської кіностудії у 1971 році щойно закінчив знімати фільм про Холодний Яр (той, який в реальному житті зняв згаданий вище молдовець). Але відвертий національний патріотизм режисера і його фільму змушує агентів КДБ пильно за ним стежити. Поки «кадебісти» намагаються завести справу на «зрадника-режисера», стрічку дають перемонтовувати випускниці МГІКу, українці за походженням, яка прийшла проходити стажування на студії.

Головна проблема стрічки – навколо протесту персонажів. Показати правду і постраждати, а чи вірити у правду партії, бо «хто його знає, як воно насправді було». Герої обирають протест.

Фільм у фільмі

Захоплення і замилування глядачів викликає чудовий режисерський хід із фільмом про те, як знімають фільм. Фрагменти картини про Чигирин і Холодний Яр з’являються то на монтажному столі героїн стрічки, а то й просто як фрагменти фільму. І завжди дуже доречно підкреслюють головні перипетії нового протесту.

Головні герої фільму є акторами, які зіграли у «забороненій» стрічці. Глядачу неймовірно цікаво спостерігати за тим, як дехто з них відповідає тим чеснотам і принципам, які вони демонстрували на екрані, в той час, як хтось кардинально відрізняється від свого героя.

Динаміка фільму простежується не у змінах планів і кадрів, а в перипетіях на студії та у стрічці, яка всередині. Тому ми дивимося і вболіваємо одразу у двох вимірах, і зовсім не маємо часу нудьгувати у кінозалі.

Історичні натяки

Прямого базування на реальних подіях у фінальній версії стрічки нема. Про історичний аспект фільму можна говорити хіба у контексті згадування Холодного Яру, інформацію про який у Союзі завжди намагалися подати викривлено.

Однак, уважний глядач не може не помітити у моменті презентації фільму відвертого натяку на презентацію «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова. Тоді Іван Дзюба, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл закликали глядачів підвестися на знак протесту проти арештів української інтелігенції.  Схожі дії робить головний персонаж фільму «Зрадник» - режисер, який хотів показати правду.

І показав.

Подивитися фільм можна у кінотеатрі «Адреналін Сіті» щодня об 11:35, 14:55 та 18:00. Замовити квитки можна на сайті.