Успішно!

біхелсі

У Луцьку «абстрагував» митець, незалежний від речей, і йому – «окей»

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася презентація нової художньої роботи, створеної тут в рамках молодіжної артплатформи Enter.

Текст і фото: Світлана ЗОЗУЛЯ

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася презентація нової художньої роботи, створеної тут в рамках молодіжної артплатформи Enter. «Час потенційного безкрайнього хаосу лежить поруч з нескінченним підмітанням підлоги (і малюванням картин)»… Назва трохи збиває з пантелику і, водночас, спонукає пізнати ближче не тільки сам твір, а й автора, його стиль. 

«Розмова сьогодні – про абстрактне мистецтво, яке від початку XX століття і донині є актуальним, змінним, цікавим. Його досліджували, починаючи від прабатька цієї концепції – Василя Кандинського… Нині ж спілкуємося з молодим художником, який на цій ниві намагається сказати своє слово. Це – Євген Лісняк, який народився в Кривому Розі, навчався у Львові та Києві. Він – дуже живий, активний автор», – не приховала керівниця науково-дослідного відділу музею Зоя Навроцька. 

Традиційно, вона запросила присутніх до обміну думками з творчим гостем, до запитань. Я спонтанно поцікавилася у Євгена, чи є він залежним, певною мірою, від тих речей, які зобразив. Він відповів: «Я абсолютно незалежний від цих речей. Вони – випадкові: проявляються і… йдуть»...

«Абстракція – миттєва, емоційна, як у Поллока (Джексона – авт.), коли працюють, переважно, почуття. Але й розум також», – доповнила його пані Зоя. Вона відзначила, зокрема, кольорове вирішення представленої роботи – барви врівноважені, співзвучні.

У нашій розмові за ігристим Євген трішки розповів про митців, які його, певною мірою, надихають:   

«Мої улюблені художники зовсім на мене не схожі. І я не сказав би, що хочу бути схожим на них. Мені зараз дуже подобаються Урс Фішер, Дельвуа (Вім – авт.)…  Мультимедіальні художники. Дем’єн Хьорст подобається. Він із тих, хто зараз працює тільки з живописом. Постконцептуалісти – надсучасні, працюють з темами майбутнього. Я ж себе комфортно почуваю у своїй практиці: працюю з темами минулого. І мені "окей"».

Щодо представленої роботи був небагатослівним, бо «кожен побачить у ній щось своє». А він поки просто взяв участь у житті музею Корсаків.












Додати новий коментар