У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків прочитали наступну лекцію із курсу «Історія мистецтва ХХ – поч. ХХI ст».

Цього разу темою лектора Олександра Сушинського стала «Театр абсурду. Очікуючі на ніщо». До речі, наступні кілька розмов також будуть присвячені театру.

Театр абсурду з`являється на межі 40-50-х рр. здебільшого у Франції, але руками іммігрантів (Йонеско, Румунія; Бекет, Ірландія; Адамов, Вірменія). Вони розвивали теми Me/Alone/Holy, наскрізного жаху, занедбаності, ламання будь-яких цілей і тактик життя. Як наслідок –вседозволеність, війна ( «Пікнік» Ф.Аррабаля, «Маячня удвох», Е.Йонеско  та антифашистська п'єса «Носороги»).

Під час лекції розбирали окремі тексти, дивилися відео, читали та обговорювати найсолодше і нестерпне.  А «Таблоїд Волині» традиційно приготував кілька цитат лектора про абсурд і його вияви, які можуть вас зацікавити.

***

Часто плутають абсурд з нісенітницею, а це кардинально різні речі. Краще розглядати на прикладах.

«Давайте грати у боулінг макаронами», – це нісенітниця. Бо таке в принципі можливо зробити фізично, але тільки навіщо? А от фраза «Син бездітних батьків» – це абсурд. Таке можна лише вигадати, бо одна частина фрази скасовує правильність іншої.

Митці грали саме на абсурдності речей, не творячи просто нісенітності задля розваги.

***

Йонеско любив тему фашизму та некомунікабельності. Я раніше думав, що тяга до цієї «носорожості» у різних проявах залежить від культурного розвитку людей. Саме так я пояснював собі, чому Луганська і Донецька область стала окремим клаптиком. Я думав, ну що там у нас? Футбол, півас, танцульки. Все довкола того, щоб не перейматися світоглядними проблемами і жити у задоволення. А потім я переїхав до Львова і зауважив, що то вже не те місто, яке було раніше, що культурна анестезія не діє на прояви «носорожості».

***

Перші п’єси Йонеско були провальними. Настільки провальними, що він навіть платив гроші глядачам, щоб вони досиділи до кінця. Люди часто не розуміли прихованих контекстів і сприймали як фарс. Але поступово, особливо після «Носорогів», він став відомим.

***

Ще один яскравий представник «Театру абсурду» Семюель Бекет написав за ніч поему «Гороскоп» перед дедлайном одного престижного французького конкурсу. Це були 98 сторінок про Рене Декарта з численними підтекстами та алюзіями. Поема перемогла на конкурсі, Бекет отримав гонорар у 10 фунтів і славу інтелектуала, який вміє писати складні зашифровані тексти.

Згодом його просять написати коментар до поеми, де пояснити усі підводні течії. З того часу так і видавали – поему на 98 сторінок і коментар до неї на 300.

***

Бекет все життя захоплювався Данте. Навіть заповів поховати його із томиком «Божественної комедії» у руках.

***

Усі п’єси Бекета автобіографічні. Багато його героїв мали проблеми з ногами, бо у самого автора були хворі ноги. Дії його творів завжди відбуваються поза суспільством, на пустельних просторах, зазвичай є лише двоє головних героїв.

Він був відлюдником, у день вручення Нобелівської премії втік подорожувати. За все життя не дав жодного інтерв’ю, але залишив кілька томів листів.

Розповідають, що зустрівся якось лише з одним прихильником на прізвище Годо, який у листі написав «Даруйте, що змусив вас чекати» (перегук із твором Бекета «Очікуючи на Годо»).

***

Розклад наступних лекцій:

 05.01 Лекція #06: Постдраматичний театр. Естетика перформативності
12.01 Лекція #07: Сontemporary dance: Хронологія хореографії.
19.01 Лекція #08:.Історія перформансу. Сенс – байдужий, тіло – безцільне
 

Контактний номер: 066 142 51 18

_***

_{Передрук без згоди Таблоїда Волині заборонений.}