Успішно!

біхелсі

Сімейні історії лучан у старих фото

Фотографія – це мистецтво збереження спогадів, пам’яті про особливі життєві миттєвості та найрідніших людей. Старі чорно-білі світлини передають теплоту та характер людей, зображених на них. А ще показують, як змінилось місто та містяни протягом багатьох десятків років.

У групі «Збережемо древній Луцьк» на Facebook учасники організували спонтанний флешмоб – публікують фотографії з родинних альбомів. Луцький краєзнавець Олександр Котис розповів у виданні «Хроніки Любарта» історії цих світлин та місць, де зроблені фото.

На знімках – люди і Луцьк сталінсько-хрущовських часів. Цінність світлин виходить далеко за рамки лише родинної історії, адже на них – «обличчя Луцька» 1950-1960 років з людьми і їхнім побутом, зі старими вуличками, радянським благоустроєм, забутими куточками і втраченими будинками. Те, що зазвичай не потрапляло в офіційні фотоальбоми і путівники радянського Луцька.

Так, на знімках можна побачити майже не фотографовану вулицю Крилова. У 1960-ті роки вона зберігала багато на сьогодні втрачених елементів благоустрою – металеве обрамлення дерев, ринви, декор будівель, бруківку Трилінського, відкриту в 2015 році. Не менш важливо і те, що на світлинах – мешканці вулиці, які на той час складалися і з довоєнних «автохтонів» і з приїжджих.

Інша частина знімків показує, яким був нинішній Театральний майдан 40-60 років тому. На місці цуму – пам’ятник Леніну і Сталіну, який потім замінили зменшеною копією однієї з кремлівських веж. На місці драмтеатру – парк, в якому у 1960-х стояв ще один пам’ятник Леніну. Також трапляються фотографії будівництва центрального парку, вулиці Леніна (проспекту Волі) тощо. З фотографій можна також дізнатися, якими були старі ліхтарі, міліцейські будки, світлофори.

Більшість знімків супроводжується описами користувачів, які їх опублікували. У них описується історія власної родини на фоні стану Луцька тих часів. Така акція показує, що історія міста крізь призму родинної історії його мешканців може бути дуже цікавою і доповнювати хроніку минулого живими свідченнями й неповторними розповідями.

[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/mr6vopmc5mxv7eaatbz23qn4s2progwx.jpg[/img] Перехрестя Волі з Шопена. Автобус їде в напрямку цуму. Фото з архіву Олени Михальчук[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/jpgig26q472izfjn5sw2gxcm5mpyv4qe.jpg[/img] Роботи з осушення території, де розпланували центральний парк. Фото з архіву Вадима Нечаєва[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/c2k5rc5f3a2mgm35jqhfshowydxxscvq.jpg[/img] Біля міського парку. Фото з архіву Вадима Нечаєва[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/l2mpof5mfx7hj6chtrhlwgryfzdu464f.jpg[/img] Вулиця Крилова і її мешканець. Фото з архіву Вадима Нечаєва[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/n6ymrgahqfkezt2ygxtfsl2ani4iiokg.jpg[/img] Дівчинка на фоні кремлівської вежі в районі нинішнього цуму. Фото з архіву Сергія Ткачова[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/ope5l3kld7qt7kkksttvxntlciux44vy.jpg[/img] Скульптури в парку біля дитячої залізниці. Парк заснували в 1920-х роках, коли збудували урядовий житловий квартал на Шопена. Фото з архіву Сергія Ткачова[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/pghhxtbae6vjtjab6awk5ftkkju4aggg.jpg[/img] Лучанки, середина 1950-х. Фото з архіву Олени Михальчук[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/pinc5uvgsrr444ibfndg4xbrl3ckna63.jpg[/img] Благоустрій території між парком і ансамблем з будівлею обкому. Фото з архіву Ростислава Метельницького[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/yfdstoxnqep4qsmb6nnybs4kd7ibrryk.jpg[/img] Таким був паркан навколо міського парку, де потім збудували драмтеатр. Приклад благоустрою повоєнного Луцька. Цим парканом замінили той, що був тут спочатку - з цегли заводу "Лучанин". Фотоз архіву Вадима Нечаєва[/caption]
[caption][img data=def]18_01_2016_1634570181/5knyvqghzu4doqkhmkmh74tv3kbcefxa.jpg[/img] Бригадири Луцької швейної фабрики на теперішній вулиці Сенаторки Левчанівської (Мєдвєдєва). Фото з архіву Олени Михальчук[/caption]