Що почитати: поради від братів Капранових

Брати Віталій і Дмитро Капранови – відомі українські письменники, публіцисти та видавці. Люди, які не лише читають, а й пишуть і видають, тобто, безпосередньо «варяться» в літературній кухні.

«Таблоїд Волині»вирішив поцікавитися, що ж письменники порадять почитати лучанам. За словами братів, важко виокремити десяток книг, які б було цікаво почитати, тому митці вирішили дати поради для різних груп читачів.

ЧОЛОВІКАМ

Чоловіки, яким за 30, зазвичай від художнього читання переходять на документальне, якщо, звісно, залишаються читачами. Дуже радимо мемуари. Якщо це історія Другої Світової, то треба читати мемуари, видані тільки після 2000 року, тому що до того ‒ все брехня.

Найкращі мемуари ‒ у девізійників «Галичина», вони найщиріші, бо там брехати не було за що. «Вежі і кулемет» Грицака було б цікаво почитати. Цікаві мемуари у начальника штабу дивізії генерал-майора Гайки, німець він, але керував українською дивізією.

Крім мемуарів радимо чоловікам почитати Віктора Суворова. Цього року буде тридцятирічний ювілей з першого виходу «Криголаму» і цього року він вийде українською мовою.

Ще радимо трилогію про «хрущовські» часи: «Ее имя было Татьяна», «Облом» і «Кузькина мать». Для чоловіків «саме то».

Не будемо багато говорити заради того маленького контингенту чоловіків, яким за 30 і вони не припинили читати (сміються, ‒ ред.)

ДІТЯМ

Дітям радимо читати передусім казки. На «Першому Національному», до речі, зараз виходить прекрасна передача «Казки Лірника Сашка», так от він видав чудову книжку з неймовірними ілюстраціями та добрими казками. Радимо в кожній родині мати і читати дітям, тому що ці казки залучають до співтворчості.

Дітям, які уже самостійно можуть читати, ми наполегливо радимо не пропустити «Пеппі Довгапанчоха» у перекладі Ольги Синюк. На цій книзі ми фактично відкрили для себе українську мову. У нашому російськомовному Очакові українська була тільки на уроках і на базарі. А коли ми прочитали «Пеппі Довгапанчоха», то зрозуміли, що українська мова – то неймовірна потуга. Років 12 нам тоді було. Тоді ми заповажали українську мову. Тоді зрозуміли, що іншою мовою так колоритно не скажеш.

Сінкен Гопп «Диво-крейда» ‒ унікальна інтерактивна книжка, яка стимулює і породжує дитячу творчість. Підручник, який зробить з дитини творчу одиницю.

ПІДЛІТКАМ

Як це не дивно звучить, але підліткам радимо прочитати книгу Лідії Чарської «Щоденник маленької гімназистки» про інститут шляхетних дівчат. Цією письменницею ще наша бабуся захоплювалася, вона також навчалася в такому інституті. Це унікальна книжка, яка чудово зображує весь колорит і побут життя дівчаток

Окремо рекомендуємо книгу Сергія і Марії Дмитрієвих «Заглушецька брама» і «Катамаран Хі-хі», у луцьких бібліотеках вони однозначно є.

ЖІНКИ

Із жінками найпростіше. Вони найбільше читають. От якщо ви заходите в подружню спальню, то одразу можна побачити, з якого боку спить жінка, а з якого ‒ чоловік. У жінки під боком завжди лежить «шось почитать».

Сьогодні вибір чтива для жінок від сучасник письменників дуже великий. Це і Роздобудько, і Матіос. Але все ж жінки – істоти універсальні. От чоловіки не читають жіночих романів, а жінки детективи – запросто.

Радимо жінками «Марусю» Шкляра, книга дає гарне уявлення про те, що відбувалося у 20-ті роки.

Дуже рекомендуємо Олексія Волкова «Лікарня на відлюдді». Це такий медичний трилер, але не в стилі Доктора Хауса. Перевірено нашим батьком, терапевтом із сорокарічним стажем, він із захватом читав цей твір.

Олена ГОРЄЛКІНА