Під метал і народні пісні: митець із Дніпра розповів лучанам, як творить роботи
20 Червня 2020
Величезні полотна, фактурні мазки, експресія в кольорі та формі, згустки емоцій, які тиснуть на глядача з першого погляду і змушують думати, – все це чекало нас у Музеї сучасного мистецтва Корсаків.
Протягом кількох тижнів тут експонували роботи сучасного українського митця з Дніпра Сергія Алієва-Ковики, а в останній день виставки влаштували розмову-дискурс із автором для всіх охочих.
Творчий проєкт має назву «Протистояння», і це розумієш одразу, потрапляючи в часопростір робіт. Автор каже, що вбачає протистояння у всьому – людина та оточення, друзі та вороги, добро та зло, сам із собою. Власне навіть матеріал для роботи – це поле для протистояння, адже працює пан Сергій не лише з фарбами, але й із деревом, залізом, лінолеумом тощо.
Леся Корсак назвала митця одним із найяскравіших, найвідвертіших, найсміливіших, найзагадковіших представників дніпровської школи.
«Він – універсальний боєць, який працює і в живописі, і в графіці, і в скульптурі, і дизайні, і в фотографії, і в оформленні книг. До слова, кожна оформлена ним книга – це докінчений витвір мистецтва, який варто неспішно розглядати, бо тексти вдало і тонко поєднуються з графікою», – зазначила пані Леся. .
Мистецтвознавиця Зоя Навроцька пригадала часи, коли нацисти знищували твори експресіоністів, адже вважали їх дегенеративними і обурливими.
«Чому їх знищували? Не тільки тому, що вони за формою і естетикою несли інші речі, ніж диктувала тогочасна ідеологія. Головна причина – твори були чутливими, а художники стали ультразвуковими детонаторами, які показували не гармонію, а драму, трагедію, передчуття. Надзвичайно нервові, напружені, голос часу і епохи.
Сьогодні, коли в Україні війна, коли ми воюємо на кількох полях бою одразу, мистецтво таке, як пропонує Сергій Алієв-Ковика і весь дніпровський гурт, воно на вістрі часу. Проєкт «Протистояння» – це реакція на наш час, це співзвучність нашої доби», – поділилася рефлексіями пані Зоя.
«Протистояння» – виставковий проєкт художника, сформований на основі євангельських притч, занурює глядача в світ грандіозних потрясінь, неймовірних пристрастей, разючих контрастів. Сягаючи подумки аж до часів Ісусових, митець не просто ставить перед собою завдання вкотре переповісти найтрагічніші розділи Нового Заповіту, а в такий спосіб намагається осмислити нинішню українську реальність.
«Це не крапка, не підсумок, це просто один із відрізків часу і реакція на нього. Людина і те, що її оточує, – це завжди динаміка, завжди протистояння. Ззовні чи всередині. Євангельські мотиви допомогли мені показати цю боротьбу наочно, бо вони уже містять цю глибину, накладену часом, вони зрозумілі для ширшої аудиторії. Протистояння Христа і диявола – це теж про боротьбу людини із світом, злом, а часом навпаки – собою і добром», – розповів автор.
Також митець пригадав, як створював серію автопортретів, які стали гармонійною частиною виставкового проєкту.
«В якийсь момент я зрозумів, що простір цих великих полотен, кольорових плям, треба чимось розбавити. Чимось маленьким і влучним. Так народилася ідея циклу автопортретів. Тим більше, що за контекстом добре підходило, бо людина часто може бути протистоянням сама собі. А ще в мене в майстерні стояло люстерко і я, бувало, натикався поглядом на своє обличчя час від часу. В різному настрої і стані. Часом кривлявся собі, часом дивився на шевелюру (ще до стрижки), часом цілувався чи сміявся.
Також у цьому циклі є портрети кам’яних баб. Найцікавіше у цьому, що ці фігури, які тисячоліттями стояли в степах, уже потерті, побиті, а погляд все одно залишається! Може вже не бути обличчя, а погляд є. І це теж протистояння часу і обставинам», – зазначає митець.
Насамкінець пан Сергій поділився секретом, в якій атмосфері творить свої роботи. Каже, це завжди повинна бути музика одного із 5 улюблених напрямів: важкий метал або рок, українські народні пісні, джаз, класична музика і реп. Останній, до слова, прищепив йому син.
«Уся творчість – це любов і протистояння. Протистояння і любов!», – підсумував митець.
Дехто з глядачів помітив, що вдруге чи втретє ці полотна вдається зрозуміти глибше і споглядати цікавіше. Зрештою у лучан ще буде не одна нагода перевірити це і розкрити для себе творчість Сергія Алієва-Ковики, адже чимало робіт із проєкту «Протистояння» залишаються у колекції МСУМК.
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
