_{Текст: Юлія ФІНКОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ}

Луцьк став другим містом у турі неокласичного піаніста Єгора Грушина на підтримку нового альбому «Once».

Лучани вщент зруйнували стереотип, що концерти класичної музики – нудний спосіб відпочинку, який підходить лише вузькому колу людей.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8509.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8522.jpg[/img]

Послухати Єгора Грушина зібралася майже вся зала Палацу культури міста Луцька.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8524.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8525.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8531.jpg[/img]

Композитор виглядав приголомшеним такою кількістю охочих прийти на концерт музиканта, що уже кілька років не бував у Луцьку, і не втомлювався щиро дякувати усім присутнім.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8534.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8541.jpg[/img]

Також, Єгор привітав із Днем народження ведучу вечора Оксану Янчишину, а потім попросив тиші.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8508.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8542.jpg[/img]

«А тепер слова на деякий час закінчуються… Говорить музика. Ми починаємо»,  – анонсував піаніст.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8544.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8546.jpg[/img]

Концерт умовно складався із двох частин. Спершу Єгор грав відомі і вже для багатьох улюблені композиції з минулих альбомів – «Beginning», «Inside», «Calm», «Dominicano» «Life». Музику доповнювали яскраві фото моря, світанків, лісів, гір, які уся команда Єгора дуже ретельно добирає до кожної композиції.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8582.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8590.jpg[/img]

Неймовірну атмосферу разом із Єгором Грушиним на сцені творила його кохана дівчина і неповторна віолончелістка Роксолана Пахолків та прониклива скрипалька Анна Бура.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8576.jpg[/img]

Справжні поціновувачки класичної музики перед виступом Єгора розповіли «Таблоїду Волині», як найкраще слухати такі композиції.

Серед їхніх секретів – завжди під час прослуховування заплющувати очі, вимальовуючи собі образи та емоції, не користуватися тушшю перед такими концертами, бо плакати від класики – нормально і навіть потрібно, а ще – відвідувати такі заходи або наодинці, щоб мати простір для переживань і роздумів, або з людьми, з якими все зрозуміло і без слів.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8556.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8558.jpg[/img]

Єгор Грушин зумів зруйнувати ще один стереотип, що на класичному концерті очам нема на чому зупинитися, що однієї лише музики людині нашого століття стає замало. Піаніст виглядав дуже натхненним і настільки багато жестикулював під час гри, проживав емоції обличчям, руками, вигинами спини і поворотами шиї, тобто його неокласична манера проявлялася не лише у музиці, а й у динамічній манері її подачі.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8564.jpg[/img]
 
Під час кульмінаційних митей у композиціях складалося враження, що ще трохи і Єгор випурхне з-за фортепіано і почне танцювати в такт музиці.
У другій частині концерту відбулася власне презентація нового альбому «Once», головною прикрасою якого стала композиція з однойменною назвою.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8566.jpg[/img]

Фоном до цієї музики став засніжений ліс, абсолютно чисте і біле полотно природи.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8568.jpg[/img]

Єгор поділився, що все це концептуально, адже у кожного з нас є історії в житті, що починаються словами «Одного разу…», тобто «Once», і йому б хотілося, щоб це біле полотно стало для кожного можливістю уявити чи згадати під цю музику свою неповторну історію.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8569.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8571.jpg[/img]

Піаніст дуже багато дякував публіці, від якої черпає неабияке натхнення і усвідомлення того, що його творчість потрібна.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8572.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8577.jpg[/img]

«Я зі Львова, ми там концертами не обділені, але найбільше якось запам’ятовуються саме такі виступи, як у Луцьку. Мені дуже приємно, що саме в цьому місті, де я колись жив по кілька днів на тиждень, зібралося стільки людей. Окремо дякую вам за тишу. Для музиканта найбільша нагорода, коли зал мовчить і слухає. А ще дякую, що можу ось так стояти і дякувати вам!», – натхненно звертався до публіки Єгор.

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8597.jpg[/img]

Гості не залишилися байдужими ані до щирості та відкритості піаніста, ані до його неповторної і тонкої музики, тому з бурхливими оваціями підіймалися з місць аж тричі протягом концерту. А ще купували диски, брали автографи, підписували листівки і дякували за миті спокою серед метушливих буднів. 

[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8602.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8619.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/golovna.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8634.jpg[/img]
[img data=wat]19_10_2016_430659363/img_8636.jpg[/img]