Луцький поет презентував збірку поезій із джазом та вином. ФОТО

21 Вересня 2018

Текст і фото: Оксана ФЕДОРУК

Луцький поет, громадський активіст, організатор джазових фестивалів Віктор Грисюк презентував збірку своїх віршів.

Вечірка з нагоди презентації «100 метрів до Сонця, 200 метрів до Раю…» відбулася 20 вересня у внутрішньому дворику головного відділення Укрпошти, що на Кривому Валу.


Це перша збірка поезій автора, яка вийшла друком ще у 2016 році. Але Віктор вирішив запросити своїх друзів та друзів друзів на таку неформальну зустріч, щоб познайомитися ближче та поспілкуватися за кавою чи вином, яким пригощали усіх охочих.


До «100 метрів до Сонця, 200 метрів до Раю…» увійшли різножанрові вірші, написані з 2000 по 2015 роки, це інтимна, філософська та громадянська лірика.

«Це плід багаторічної праці людини, якій не байдуже те, що відбувається навколо», - так у передмові охарактеризував збірку відомий волинський поет Валерій Гнатюк, який допомагав редагувати і був першим, хто порадив Віктору її видати.

«Я не вважаю себе якимсь великим поетом, усі мої вірші – це нагадування для себе якихось певних моментів, емоцій. І в принципі я писав для себе, щось інколи викладав у Фейсбук. А Валерій якось сказав мені: «Слухай, друже, якось неправильно і нечесно, що твої вірші не доходять до інших людей. Вони повинні жити, і найкраще для цього – книга», - сказав молодий автор.

Натомість Валерій, який був присутнім на заході, пригадав, що помітив талант Грисюка вже давно.

«Що з Вітьою щось не так, як і зі мною, я помітив давно, ще під час Помаранчевої революції. Все щось він ходить і пише. Точно, думаю, рідна душа. Я відкрив тоді його не лише як друга, громадського діяча, а й як людину творчу. Він сказав, що не вважає себе поетом, то я тобі кажу: «Я тебе вважаю поетом! Треба пробувати і розвивати! Якщо Бог дав талант – не можна його закопувати», - підкреслив Валерій Гнатюк.

Атмосферності вечірці додавав джаз, який лунав на вінілових пластинках. А також музичною «родзинкою» вечора став виступ відомого барда Сергія Шишкіна. Нещодавно він пережив інсульт, тому слова давалися йому нелегко.

«Взагалі після інсульту я не виступаю, процес реабілітації затягнувся, мені тепер по-новому доводиться вчитися грати, співати, навіть говорити.. Але коли в такої людини така оказія – хіба міг я далі сидіти в своєму сонному Володимирі? І книжку його вже маю більше року», - зізнався Шишкін і виконав одну із своїх пісень.


Далі вечірка відбувалася у форматі «вільного мікрофону», тож усі охочі читали вголос поезії Віктора, спілкувалися за бокалом вином.

А на згадку про цю подію організатори дарували оригінальні значки з вінілу.














































***

Передрук без згоди "Таблоїда Волині" заборонений

7
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter