_{Фото: Оля Іжик та Анна Єкименко-Поліщук}

У суботу, 16 жовтня, в «Культурному Укритті» відбулась розмова з Володимиром Станчишиним — автором книжки «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну», розмову модерувала психотерапевтка Наталія Старко. Організатори літературного фестивалю «Фронтера» спільно з видавництвом «Віхола» влаштовують благодійні літературні вечори в Луцьку та дають змогу з користю та задоволенням проводити дозвілля. На цій зустрічі вдалось передати 5 442 гривень на збори Волонтерського штабу «АНГАР».

«Таблоїд Волині» записав кілька влучних тез психотерапевта Володимира Станчишина стосовно переживань війни:

«У нас є три способи як ми можемо справлятися з небезпекою: ми тікаємо, нападаємо, або завмираємо, якщо не можемо втікати чи нападати». 

«24 лютого стало датою народження кожного з нас». 

«Наша психіка все ще знаходиться в критичних обставинах, але вже ми розуміємо ці критичні обставини». 

«Той, хто сьогодні втрачає когось близького, потрапляє в прірву, але, якщо ми говоримо про загальнонаціональний рівень, то нас уже не так легко туди кинути, бо ми вже дуже адаптовані». 

«Тіло зараз не має часу відреагувати на втрати».

«Як закінчиться війна, я вийду в поле і буду кричати" – це про те, які масштаби втрати насправді». 

«Під час війни в нас з'являється чорно-біле мислення, бо під час мирного стану ми бачимо багато різних відтінків. Під час війни ми знаємо лише одне: москаль – зло, українець – добро».