Всього за дві хвили ходьби від сучасної новобудови на вулиці Яровиця розкинулася вулиця Сільська. Вона ніби соромиться гостей, адже в кінці вулички немає проходу. Тому ймовірно Ви там і не були.
Згадати, як влітку їздили до бабусі, збирали аличу чи розтоптали квіти, поки доганяли кота, тут дуже просто.
Біля будиночків – городина, металеві паркани з де-не-де потрісканою фарбою, відсутність асфальту та колоритні килими, розвішені на подвір’ях.
Це ніби й не обласний центр, ніби й не за кілька хвилин від оживленої вулиці Луцька.
Тут неможливо заблукати, тай потрапити сюди у справах навряд буде потреба. Тому на чужинку з фотоапаратом дивляться з пересторогою, запитують: «А Ви до кого?»
«Квіти фотографую, Ви ж не проти?», - перепитую. Відповідають, що таких квітів на кожному кутку, але робити світлини не боронять.
