Десять улюблених книг від Ірини Констанкевич, депутата Луцької міської ради та заступника Голови Правління благодійного фонду "Фонд Ігоря Палиці-Новий Луцьк". В якості бонусу - короткі коментарі героя рубрики до зазначених книг.
Біблія - книга для душі, духовності і віри.
"Кобзар" - для розуміння національних "заповітів".
Усі драми
Лесі Українки - зразок розуміння жінкою "нежіночих" філософських питань.
А поруч ще і
Ліна Костенко, есе "Гуманітарна аура.....", бо лірика її без обговорення як абетка.
Микола Хвильовий - "Я (Романтика)" - актуально завжди, про "розколотість" Я між фанатизмом і гуманізмом.
Віктор Домонтович - "Без грунту". Про небезпеку духовного відчуження.
Олександр Довженко - "Зачарована Десна": про дитинство дорослим чоловіком ніхто так щемно не писав, як і про важливість пам’яті та спогаду. Так само як і про кохання - "Цю жінку я люблю...."
Микола Вінграновський, і, безперечно,
Юрій Андрухович і його революційні "Рекреації", і
Оксана Забужко для гурманів слова і думки ("Музей покинутих секретів", "Польові дослідження"), і завжди
Василь Слапчук з "Мовчання адресоване мені".
А зараз читаю "Парадокси любові"
Паскаля Брюкнера, про любов як етичний феномен.
Читати ще