Справжнім випробуванням стосунків кожної пари може стати зрада одного з партнерів. Хтось це пробачає своїй половинці, а хтось грюкає дверима і йде від партнера назавжди, навіть не намагаючись з’ясувати стосунки. «Таблоїд Волині» поспілкувався з психологинею Неонілою Войтович та дізнався, чи варто емоційну зраду прирівнювати до фізичної, та чи потрібно вміти прощати і в яких випадках.

Перш за все варто зазначити: поняття «зрада» не є психологічним терміном, адже має морально-етичний контекст. Фахівці-психологи використовують поняття «адюльтер» – це коли люди, які перебуваючи у стосунках (шлюбі), не зберігають вірності своїм партнерам та мають інтимні стосунки з іншими.

Цікаво, що не всі люди вважають адюльтер зрадою, оскільки є різні типи стосунків, частина з яких для нашої ментальності не характерна, але вони існують (наприклад, свінгерство).

Щодо емоційної і фізичної зради, то це залежить від того, хто зраджує. Якщо взяти чоловіків та жінок, то в них є абсолютно різні передумови для того, щоб вони відважились на адюльтер. Жінці, якщо вона психічно здорова (тобто не має психологічної неадекватності до частої зміни партнерів), щоб наважитись на фізичну зраду, потрібно спочатку зрадити емоційно.  Чоловік же може кохати свою дружину, і статевий акт на стороні не розцінювати як зраду. У чоловіків зовсім по-іншому влаштований мозок.

Якщо це умовно візуалізувати, то у чоловіків мозок складається з «папочок», а в тих «папочках» є «пофасовані файли» на всі випадки життя. Жіночий мозок – це, умовно, одна папка, де ці всі файли в купі. Відтак, якщо вона береться за якусь ниточку, то вже підв’язує під неї все. А чоловіки ж можуть зрадити, при цьому кохаючи свою дружину, і не вважати це зрадою. Щоб заохотити до близькості жінку, треба дуже постаратися, а чоловікам достатньо показати якусь оголену частину тіла, і в них відразу може бути ерекція.

Другий момент – це категорія стервозних жінок, які люблять грати на слабкостях чоловіків і провокувати їх до інтимної близькості. Своєю чергою, в чоловіків є негласне так зване правило: «якщо я чоловік і себе поважаю, і якщо є жінка, яка потребує інтимної близькості, я її задовільню». Він може просто задовільнити цю жінку, при цьому не зраджуючи свою дружину, і це не буде зрада, а буде адюльтер.

Тому у чоловічій психології всі чітко, а в жінок – «все на купу», і завдання психолога допомогти їм ці всі речі «посортувати». Є небагато жінок, які, дізнавшись про адюльтер чоловіка, одразу беруться руйнувати свої сім’ї.

Якщо говорити про критерії любові, то вони складаються  з поваги, довіри, турботи, фізичного потягу і бажанні зберігати вірність своєму партнеру. Тобто, якщо людина адекватна і психічно здорова, то бажання бути вірним партнеру є критерієм того, що вона його любить.

Зрозуміти, що в стосунках щось не так, можливо на рівні емоцій та відчуттів. Тобто, жінка може за своїм загальним психологічним станом збагнути, що щось не так в стосунках. Хоча її психологічний стан – це не єдиний чинник, хоча найзагальніший, бо жінка може бути в поганому стані й через ряд інших причин. Втім найчастіше – це через стосунки, бо для жінок сім’я є першою, а робота, кар’єра та все інше – другими. У чоловіка на першому місці завжди має бути справа, робота, а сім’я, дружина, діти – друге й третє.

Щодо того, чи пробачати зраду, чи ні, то тут потрібно розглядати кожен випадок окремо.

Якщо це стосунки, які, за великим рахунком, людину живлять, а не руйнують, якщо це людина, до якої вона емоційно і в позитивному сенсі добре ставиться, а в аспекті шлюбу для неї це хороший партнер, і було все добре, але ось сталась зрада, то все ж таки варто пробачити.

Жінка може врегулювати свій внутрішній стан і навчитись ним керувати, і в потрібних ситуаціях використовувати свої ролі, яких є п’ять: дружина, мати, дочка, сестра, коханка. Якщо ці ролі вміти використовувати, то гармонізувати стосунки в сім’ї буде легше.

Психолог вважає сильною позицію жінки, яка, проаналізувавши ситуацію, вирішила не руйнувати шлюб та залишитись у стосунках й прийняти свого чоловіка-бабія таким, яким він вже є. Психотерапія може допомогти обрати  адаптивний сценарій поведінки, за яким жінка буде мінімально травмуватися. Адже часто жінка, розриваючи стосунки, травмується ще більше.

Зраду не варто пробачати в тому випадку, коли й до цього ці стосунки були руйнівними та токсичними для одного чи для обох партнерів.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}