У Луцьку запустили проєкт «Центр допомоги біженцям» в Адреналін Сіті, що знаходиться за адресою вулиця Карбишева, 1. За місяць в Центрі допомогли понад 1 000 вимушено переміщеним особам, з них понад 200 – діти. Щодня перебуває в Центрі від 150 осіб. Кол-центр: 095 124 90 08.

Журналістка Район.Луцьк взяла коментарі у волонтерів про їхню діяльність.

Гаврилов Дмитро, керуючий партнер мережі «Наш Край» та SPAR, Член Ради директорів VolWest Group, бізнес-тренер МВА

«Перші дні війни був емоційний ступор, а потім прийшла думка, що потрібно брати участь в допомозі ЗСУ та людям, які до нас приїжджають. Я підключився до проєктів, які ініційовані Віктором Корсаком. Мені доручили певний фонд робіт, які я мав координувати, а саме в Центрі допомоги тимчасово евакуйованим особам, який розгорнули на базі Адреналін Сіті, там ми організували 150 місць з харчуванням. Як тільки ми облаштували ці місця, то відразу приїхали переселенці. Потім я підключився до наступного проєкту VolWest Group – формування та укомплектування аптечок, тактичних рюкзаків для санітарних інструкторів. Цей проєкт став дотичним до нашої професійної діяльності і я зміг помогти своїми знаннями та контактами, щоб це було ефективно. Зараз я трохи більше сконцентрувався на переговорах з грантовими організаціями, допомагаю з постачаннями, тому що бізнес також потребує уваги. Щоб успішно волонтерити то потрібно для того і заробляти. Зараз я трохи розділяю бізнесову складову і волонтерську».

Семенюк Інна, редакторка сайту «Сім’я і дім»

«Волонтерство для мене – це щастя, тому що я можу бути чимось корисна. Там, де я можу згодитися – я отримую від цього задоволення. Мої діти зараз перебувають закордоном, і там їм теж допомагають абсолютно сторонні люди: дають необхідні речі, забезпечують продуктами. Я розумію, що допоможу одним людям, хтось – іншим і так ми можемо наблизити нашу перемогу, коли кожен буде на своєму місці робити максимум, що від нього залежить. Як я й казала, для мене допомагати комусь – щастя. На початках ми займалися приготуванням обідів для місцевої тероборони, ліпили вареники, займалися продуктовим волонтерством. Зараз працюємо в Адреналіні в Центрі для переселенців. Там робота дуже різнопланова: від інформаційної до фізичної. Планую займатися цим далі. Дуже багато людей насправді хочуть волонтерити, багато хто звертається з пропозицією допомогти, і це чудово! Люди не просто питають, що потрібно, а просто беруть і привозять все, що можуть»

Олена Гірявенко, переселенка з Борисполя

«Ми переселенці з Борисполя, прийшлося їхати сюди довго, але по дорозі зустріли багато доброзичливих людей, які йшли на зустріч. Це спонукало піти у волонтерство та також допомагати тим, хто цього потребує. Було важко, але все одно хотілося як мінімум бути серед людей, вийти з цього важкого морального стану через допомогу іншим, таким самим переселенцям, як ми. Я у Центрі переселенців допомагала розміщувати людей, давати їм інформацію та орієнтувати. Займалася координацією, допомагала людям, які приїхали з тваринами. Ще сортувала речі, гуманітарну допомогу. Одним словом, я займалася всім, чим могла і збираюся продовжувати цю діяльність»

Супрунюк Сергій, адвокат, керуючий партнер «Юридичного рішення»

«Ми з командою "Юридичного рішення" долучилися до волонтерства ініційованого VolWest Group. Там брали участь в усіх процесах – розміщення переселенців, допомога з їжею. Систематично беру нічні чергування у хостелі. Також компанія надає безкоштовну юридичну допомогу. На початку війни багато чоловіків зверталося щодо умов перетину кордону, зараз цей ажіотаж зменшився»

Волкова Ольга, працівниця VolWest Group

«Як тільки організували «Центр допомоги біженцям», то всі працівники компанії, які мали бажання, долучилися. Коли ми зареєстрували номер гарячої лінії, то почали звертатися люди, які готові були допомагати та волонтерити з нами. Ці денні чергування включають приймання дзвінків, поселення переселенців, замінна постільної білизни, щоденні звіти до міської ради, слідкування за кавоваркою, розвантаження гуманітарної допомоги.  Люди до нас їхали різні. Спочатку більше з Києва, зараз уже є й з Маріуполя.  Переважно залишаються на декілька днів, але є й такі, що живуть тут уже два місяці, тому що не мають більше куди їхати.

Будник Сергій, керівник департаменту нерухомості

«Війна поділила життя на «до» і «після». Я в армії не служу, тому займаюся волонтерською діяльністю, що організувала  VolWest Group. Чергую в хостелі, а також беру участь у виготовленні аптечок для військових. Особливу увагу хочу приділити виготовленню медичних турнікетів, яким я займаюся. Ми набираємося досвіду в Америки щодо цієї справи і намагаємося втілити ці технології тут. Деколи виходить методом спроб і помилок, але ми працюємо і передаємо всі хороші зразки на фронт. Хочу наголосити, що медичні турнікети не продаємо, а лише надсилаємо військовим»