92-річному переселенцю Віктору Лопаті з Лисичанська Луганської області, який мешкає в селі Княгининок Луцької громади, подарували вишивану сорочку. Українське вбрання, про яке мріяв, пенсіонеру подарували працівники місцевого центру культури.
Як розповіла Суспільному директорка КЗ «Центр культури "Княгининок» Вікторія Мельничук, чоловік час від часу навідується в заклад, аби поспілкуватися з місцевими жителями та іншими переселенцями.
«Він настільки щирий, відкритий, безпосередній, багато всього знає і нам розказує. У кожному його реченні є якийсь такий невидимий меседж, що він українець. Він завжди цим гордиться», – говорить жінка.
В одній із таких розмов Віктор Лопата сказав, що мріє про вишиванку, тож йому вирішили зробити подарунок на згадку про Волинь.
«Класний подарунок, мені йде до лиця. В мене сині очі. Вишиванка – це я ніби охватив усю Україну! Мені так гарно, так весело! Буду носити», – каже пенсіонер.
92-річний переселенець зазначив: хоче повернутися у власний будинок в Лисичанську і, як і до повномасштабного вторгнення, господарювати на власній присадибній ділянці.
Загалом 92-річний луганчанин мешкає на Волині майже три місяці. У довоєнний період пенсіонер любив співати та грати на гітарі. Говорить: знає більше сотні українських народних пісень.
До 24 лютого жив із дочкою та внуком у власному будинку, вирощував на городі овочі та вів активне життя. Через постійні обстріли, говорить, спочатку з родиною ховалися у підвали, а в середині березня вирішили приїхати на Волинь.
«Люди тут душевні, до тебе здоровкаються "добрий день". Золоті люди, я не можу нарадуватися, що люди не агресивні, що ми біженці. Як можуть, так помагають. Кормлять нас добре, відносяться до нас дружньо, і це піднімає настрій», – розповів чоловік.
«В моєму житті це вже третя війна. Нема в Лисичанську нічого, місто мертве. Нічого не працює. А росіяни – вони стріляють, куди попадуть. Їх задача – розрушити все і зрівняти з землею. Вони грабують все, що їм попадеться на очі: квартири, житлові будинки, приватні; все забирають», – каже луганчанин.
Чи буде куди повернутися і чи вціліла його хата – Віктор Лопата не знає, однак вірить у те, що Україна переможе та він зможе повернутися до рідної оселі.