Лучанка Оксана Черемісіна взяла участь у мікрогранті від держави та працевлаштувала двох робітниць.

Про це пише Суспільне.

«Почалося з того, що я вирішила худнути й почала купувати та їсти мікрозелень. Я приносила її додому, і приносила, тоді чоловік каже: тож посій собі і я накупляла насіння і почала експериментувати», — каже Оксана Черемісіна.

На початку повномасштабного вторгнення родина виїхала в село. На десять днів залишили теплицю з мікрозеленню без догляду. Вся продукція пропала, каже жінка.

«Але почали дзвонити наші супермаркети. Тоді якраз була проблема з завозом продуктів, кажуть вони: давайте, в нас є люди, біженців багато, треба мікрозелень. Таким чином ми вернулися на ринок», — розповідає підприємиця.

Власниця ферми розповідає, що період росту мікрозелені залежить від виду рослин, у середньому – це сім днів. Також відрізняються вимоги температурного режиму, освітлення та поливу. Після отриманих від держави грантових грошей, в теплиці вдалось облаштувати кондиціонери та на роботу взяли ще одну працівницю, розповідає Оксана Черемісіна.

Одна із найманих працівниць, яка працює у теплиці — Ніна Сидорук. Жінка вирощує мікрозелень уже понаді рік, приїжджає на роботу з сусіднього міста Рожище.

«Цікаво мені. Не думала що буду тут працювати, але сіються насінинки такі маленькі. Потім воно так гарно виростає, доглядаю, поливаю щоразу», — говорить жінка.

Окрім мікрозелені, в теплиці ростуть їстівні квіти, також тут готують вітамінний сік. Оксана Черемісіна каже, що за три роки роботи висіяли понад дві тонни насіння, зараз вирощує 15 видів рослин.