Ведучі подкасту з Луцька розповіли про магію кінематографу

Владислав Голь та Богдан Сімонов ось уже майже три роки розповідають своїм слухачам про світ кінематографа у своєму подкасті «Кіноклуб Двома Поверхами Нижче».

В інтерв’ю Таблоїду хлопці розповіли історію появи подкасту, створили свої рекомендації фільмів, вартих перегляду, та поділились думками щодо майбутнього кіно в Україні.

Як усе почалося?

Хлопці створили «Кіноклуб» взимку 2020 року. Це була частина університетського завдання, але зустрічі для запису подкасту стали для Влада та Богдана свого роду ритуалом, тож вони продовжили досліджувати кіносвіт разом зі слухачами. З кожним сезоном хлопці покращували технічну базу та підіймали якість звукозапису. Зараз на подкаст-платформах виходить уже третій сезон подкасту, де хлопці почергово діляться фільмами часів незалежної України та українськими кінострічками часів радянської окупації.

Зачасту фільми обирає Богдан. Хлопці переглядають стрічки, а потім діляться враженнями один з одним та з глядачами. Сам процес вибору є доволі хаотичним. В подкасті розповідають в основному саме про ті стрічки, які захоплюють увагу хлопців і здаються їм гідними обговорення. Огляди стрічок повні дискусій, діалогу і суб’єктивних переживань ведучих, і саме тому є такими захопливими.

Як кажуть самі хлопці: «Ми не є спеціалістами і не маємо профільної освіти, ми – подкаст-пісочниця. Ми розділяємо свій розвиток і пошуки з нашими глядачами, і вважаємо, що це - найголовніше».

Рекомендації «Кіноклубу»

На питання «які стрічки ви б порадили подивитись?» від хлопців можна почути дві абсолютно різні відповіді.

Так Владислав включив до своєї трійки:
• Вавилон ХХ (1979 р., реж. Іван Миколайчук) – глибокий україно-радянський фільм про перші роки колективізації в українських селах.
• Готель Шевальє (2007 р., реж. Вес Андерсен) – захоплююча короткометражка, знята власним коштом Веса Андерсена, що послужила передісторією до повнометражного фільму «Поїзд до Дарджилінґа».
• Безславні Кріпаки (2020 р., реж. Роман Перфільєв) – шалений і ексцентричний фільм-бойовик про Тараса Шевченка.

Богдан порадив ознайомитись з такими стрічками як:

• Твін Пікс (1990 р., реж. Девід Лінч) – культовий драматичний серіал про містичні події, що відбуваються в вигаданому містечку Твін Пікс в штаті Вашингтон.
• • Вічне сяйво чистого розуму (2004 р., реж. Мішель Гондрі) – напівдраматична, оскароносна драма, що підштовхує глядача на глибокі роздуми.
• • Вулкан (2018 р., реж. Роман Бондарчук) – німецько-український фільм, що показує реалії життя південної України.

Важливими фільмами українського кінематографу ведучі подкасту назвали фільми «Памфір» (2023 р., реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук), названий світовими критиками «одним із найважливіших художніх висловлювань про нинішню Україну – про незламний дух і снагу до життя», та «Білий птах з чорною ознакою» (1971 р., реж. Юрій Ілленко), що вважається класикою українського кіно і розповідає про трагічну долю однієї сім’ї.

Також Влад розповів, що планує ознайомитися з цікавою новинкою «не для всіх» – треш-комедією «Вересень» (2023 р., реж. Георгій Фомін), що розповідає про життя (і смерть) актора Миколи Вересня.

Стан та перспективи кіно в Україні

На думку Влада та Богдана, після повномасштабного вторгнення кіно в Україні очікуватимуть значні зміни. Фільми, що виходять зараз, були зняті ще за державної підтримки, яка зараз припинилася. Вірогідно, кіно в Україні тепер буде покладатись на підтримку з-за кордону та від приватних інвесторів. Можливо, з’явиться більше фільмів, знятих в співпраці з іншими країнами, що має як потенційні плюси, так і ризики. Ведучі подкасту не беруться загадувати на далеке майбутнє, але підсумувати їх відповідь на питання можна словами: «Кіно буде, можливо його буде менше, можливо, воно буде трішки іншим, головне, щоб воно – було, і розвивалось».