Попри відключення світла понад півсотні лучан прийшлий у Волинську державну обласну універсальну наукову бібліотеку імені О. Пчілки, аби послухати наживо двох поетів – Павла Коробчука та Олександра Шуміліна. У ламповій атмосфері митці читали вірші та говорили про життя до і після повномасштабного вторгнення.

Уже кілька місяців команда міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» організовує зустрічі з відомими літераторами. Так, вперше на «одній» сцені зійшлися два лучанина з «київською пропискою». Олександр Шумілін народився та виріс у районі Балки, а Павло Коробчук на ГПЗ. Тож вони жартували, що спочатку подію хотіли назвати «Вірші з ГПЗ і Балки».

Модерувала вечір директорка фестивалю Елла Яцута. Вона зазначила, що подія відбувається в рамках роботи Літературної мережі проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні», за ініціативи Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz.

«Проведення цього проєкту стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку USAID, тому дякую за цю можливість», – додала вона.

До слова, формат зустрічі був доволі цікавий, поети читали свої вірші та спілкувалися про міста, їх роль для кожного, а також про письмо до повномасштабного вторгнення і після. Олександр Шумілін зауважив, що йому б хотілося, аби воєнні тексти почали вивчати літературознавці, а не читати люди зі словами, як їм резонують ці думки. Він зауважив, що зараз багато хто вертається до романів, скажімо, Гемінґвея, чи Ремарка, адже вони знову актуальні.

«Я сподіваюся, що про наші так не будуть говорити. А не люди говоритимуть: "О, це знову наступило», - додав поет.

До слова, обидва письменники розповідали, що у лютому-березні їм було складно писати, адже здавалося, що кому потрібні ті слова, коли усі переживають жахливі досвіди.

«Але важливо фіксувати усе зараз, те, що відчувається», - вважає Павло Коробчук.

«В якийсь момент, я зрозумів, що така реальність», - продовжує Олександр Шумілін.

Говорили поети і про те, що буде після перемоги. Так, Павло Коробчук розповів, що ще раніше хотів написати світлу книгу без згадки негативу, проблем, чи болю.

«Знаєш, напевне, ця ідея мені подобається, де не буде навіть слова "смерть". Бо в літературі завжди легше вдавалося описати жахливі речі. В Данте ж, наприклад, є не тільки книга "Пекло", але і "Рай", але вона не така відома. Я сподіваюся, нам вдасться вижити і ми напишемо про рай», - додав Олександр Шумілін.

Також поети зауважили, що зараз кожен українець – супергерой, а після перемоги ми ще більше дізнаємося про власну силу.

Насамкінець Елла Яцута подякувала усім за те, що попри усі труднощі приходять на поетичні зустрічі. Також можна було випити гарячого чаю та кави, аби зігрітися та у неформальній атмосфері поспілкуватися з авторами.