Успішно!

Турбота, яка лікує: історії лікарів клініки Біхелсі

Турбота, яка лікує: історії лікарів клініки Біхелсі

У Біхелсі працюють десятки лікарів, і кожен із них професіонал своєї справи, який вартий уваги.

Кожен пацієнт – як окрема книга. І лікарі Біхелсі знають, що читати її потрібно уважно, з перших сторінок і до останнього рядка. Тут є власний стиль турботи, що полягає у співпраці та обміні досвідом між лікарями, як щодо профілактики, так і коли йдеться про вирішення найскладніших діагнозів. Уже 60 000 укладених декларацій з медиками Біхелсі – 60 000 підписаних історій довіри між лікарями та тими, хто шукає справжнього розуміння.

Сімейні лікарі, педіатри, терапевти, гінекологи, ендокринологи, проктологи, травматологи, ревматологи, нефрологи, кардіологи, інфекціоністи… – люди, які пам’ятають, що медицина починається з розмови та співчуття.

У Біхелсі працюють десятки лікарів, і кожен із них професіонал своєї справи, який вартий уваги.

Щодня у соцмережах мережі розповідають їхні історії, а сьогодні з Район.Медицина поділилися кількома з них детальніше.

Сімейна лікарка, Львів. Ольга Іванівна Моісеєнко: «Лікар, який поруч із родиною»

– Чому ви обрали сімейну медицину?

– Я завжди хотіла бути поруч із людьми — не просто лікувати хворобу, а знати людину, її історію, сім’ю, звички. Сімейна медицина – це не про «таблетку від проблеми», а про партнерство, довіру, підтримку. Тут ти не просто лікар, а частина великої мережі турботи. І саме це для мене – справжня медицина (емоційно).

– Як виглядає типовий день сімейного лікаря у Біхелсі?

– Мій день – це мікс запланованих консультацій, термінових звернень, повідомлень у медсистемі, оновлення знань і, звісно, жартів із колегами на кухні. У «Біхелсі» ми працюємо командою, тому часто маємо мультидисциплінарні обговорення, плануємо спільну допомогу пацієнтам, які потребують комплексного підходу. Робота дуже жива – жоден день не схожий на попередній (з усмішкою).

– Який випадок із практики показав вам, наскільки важливий зв’язок із родиною пацієнтів?

– Нещодавно в мене на прийомі була молода сім’я з новонародженою дитинкою. Малеча була дуже неспокійна, багато плакала – видно, що батьки втомлені й трохи розгублені. Але мене по-справжньому вразила ніжність і підтримка, яку тато давав мамі. Він не просто був поруч – він був опорою. Це був той випадок, коли атмосфера в родині вже частина лікування. І я подумала: ось чому ми говоримо «сімейна медицина» – бо лікуємо не лише тіло, а й турботою створюємо середовище, в якому одужують усі. (з ніжністю)

– Які прості профілактичні поради даєте найчастіше?

– Дуже прості, але найскладніші в реальному житті:

  • Спіть не менше 7 годин.
  • Ходіть пішки хоча б 30 хвилин на день.
  • Не ігноруйте тривалі симптоми — навіть якщо «нема часу».
  • Говоріть із рідними — це теж лікує.
  • І, будь ласка, не лікуйтесь із TikTok чи Google.

Педіатриня, Ковель. Оксана Анатоліївна Юневич: «Маленькі пацієнти — велика відповідальність»

– Чому ви вирішили стати педіатром?

– Ну, що ж сказати... Розпочну з маленької історії. Я сільська дівчинка, яка мала мрію. Велику наївну мрію – «стати медиком». Про це писала у своїх шкільних творах ще в початкових класах. До своєї мети я вперто йшла. Спочатку закінчила спеціальність «Фельдшерська справа» у Луцькому базовому медичному коледжі, потім трішки попрацювала за фахом. Далі – Дніпропетровська державна медична академія, факультет «Педіатрія». Потім розподіл... Інтернатура в Ковельському МТМО. Під час її проходження зрозуміла, що найбільший «кайф» мені приносить спілкування з дітками (з посмішкою).

P.S. Спочатку рвалася в «неонатологи».

– Як ви встановлюєте контакт із маленькими пацієнтами?

– Стаю сама дитиною (усміхається). Починаю з ними гратися, забавляти, хвалити чи відволікати на щось інше. Є такий вислів серед лікарів-педіатрів: «Педіатри десь глибоко в душі – це діти».

P.S. У мене всі діти, незалежно від віку, – «зайчики або заюсі» та «сонечка».

– Що доцільніше – профілактичні програми чи вакцинація?

– На мою думку, доцільність є в обох варіантах. Вакцинація – це профілактика того, що є життєво небезпечним для здоров’я людини й дітей у тому числі. Профілактичні програми чи скринінги – гарна річ, оскільки дають змогу попіклуватися про здоров’я, виявити загрозливі стани та їх профілактувати.

– Чи є у вас історія, де уважність та турбота змінили хід лікування?

– У кожного лікаря є свої історії, що відкладаються в пам’яті надовго. Я – не виняток. Добре пам’ятаю хлопчика з серйозною вадою серця, який часто хворів на респіраторні інфекції з ускладненнями. Як же важко і водночас тривожно мені було. Але ретельно підібране лікування, довіра батьків та гарний контроль дали хороші результати – дитина уникнула стаціонарного лікування (з гордістю).

– Що для вас успішний робочий день у Біхелсі?

– Для мене «успішний робочий день» – це:

  • Здорові та усміхнені діти
  • Встигнути все зробити на прийомі
  • Вийти з прийому без зайвих думок та сумнівів
  • Радісні обличчя батьків і не менш радісні обличчя діток
  • Я за те, щоб здійснилася мрія кожного педіатра, кожної мами та тата – здорові діти!

Терапевт, Нововолинськ. Анатолій Вікторович Попов: «Лікар, що бачить більше»

– Що вам найбільше подобається в роботі терапевта?

– Лікарем терапевтичного профілю бачив себе з дитинства, оскільки мама все життя працювала медсестрою, тож любов допомагати людям була прищеплена з малечку. Спочатку я закінчив медичний коледж і працював фельдшером, пізніше – рентген-лаборантом. Поступив на навчання в Запорізький державний медичний університет, після закінчення вступив на інтернатуру в ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти» та завершив навчання на лікаря-терапевта.

Лікар-терапевт має можливість працювати з різними патологіями та різними віковими категоріями, починаючи з 18 років. Це мені імпонує.

– Які захворювання чи проблеми зі здоров’ям сьогодні найчастіше приводять людей у клініку?

– Найчастіше звертаються із серцево-судинною патологією, захворюваннями дихальної, травної та опорно-рухової системи, ендокринологічними захворюваннями, зокрема цукровим діабетом, зобом. Останні роки додалися психологічні та психічні розлади як наслідок впливу війни.

– Що особисто для вас означає робота в мережі Біхелсі?

– Робота в мережі клінік «Біхелсі» – це відсутність постійного хронічного стресу, можливість розвитку, а також гідна заробітна плата.

– Як ви відновлюєте сили після напруженого робочого дня?

 – У час війни, на жаль, немає можливості для повноцінного відпочинку. Намагаюсь відпочивати від пацієнтів та їхніх проблем прогулянками лісом – природа дає змогу скинути з себе весь негатив, який під час роботи з людьми лишається на тобі. Робота не проста, потребує багато знань і терпіння.

Лікарка-нефрологиня, Луцьк. Оксана Олександрівна Олішкевич: «Експертність, яка підсилює турботу»

– Чому ви обрали свою спеціалізацію і що найбільше цінуєте у ній?

– Я обрала нефрологію, бо ця спеціалізація – як розв’язання складного, але надзвичайно важливого пазлу. Нирки – органи, які мовчать довго, але коли дають про себе знати, потребують дуже делікатного підходу. Найбільше ціную у своїй роботі довіру пацієнтів і можливість реально впливати на якість їхнього життя та здоров’я.

– Як ви бачите роль лікарів спеціалізованої медичної допомоги у команді Біхелсі?

– У команді Біхелсі лікарі вузької спеціалізації – це не «окрема ланка», а частина спільного маршруту пацієнта. Ми допомагаємо знайти рішення у складних випадках і завдяки злагодженій взаємодії маємо шанс не лише лікувати, а й попереджати хвороби. Це справжня командна робота.

– Які випадки співпраці з сімейними лікарями показали, що комплексний підхід рятує здоров’я?

– Часто саме сімейний лікар першим звертає увагу на те, що з нирками щось не так, і вчасно скеровує до нефролога. Якось була пацієнтка, якій завдяки пильності її сімейного лікаря та оперативній взаємодії ми змогли діагностувати нефрит ще до появи серйозних симптомів. Функцію нирок вдалося зберегти – і це точно заслуга спільної роботи.

– Як, на вашу думку, можна покращити культуру профілактики серед пацієнтів у вашому напрямку?

– Профілактика в нефрології починається з усвідомлення, що нирки можуть роками хворіти без явних симптомів. Тому насамперед профілактика – це інформування: пацієнтам потрібно пояснювати, що контроль артеріального тиску, рівня глюкози й показників функцій нирок — це прості, але життєво важливі речі. Я переконана, що регулярне нагадування та командний підхід із сімейними лікарями – це ключі до формування відповідального ставлення до власного здоров’я. Чим раніше ми виявляємо зміни – тим більше шансів зберегти нирки.

Мережа клінік Біхелсі у соцмережах:

Фейсбук (https://www.facebook.com/behealthy.clinic.lutsk/)

Інстаграм Луцьк (https://www.instagram.com/behealthy_lutsk/)

Інстаграм Львів (https://www.instagram.com/behealthy_lviv/)

Інстаграм Ковель (https://www.instagram.com/behealthy_kovel/)

Інстаграм Нововолинськ (https://www.instagram.com/behealthy.novovolynsk/)

ТікТок Біхелсі (https://www.tiktok.com/@klinika_behealthy)

Сайт мережі клінік Біхелсі (https://behealthy.net.ua

Додати новий коментар