Помер доктор архітектури, професор кафедри архітектури та дизайну Олександр Володимирович Лесик.

Про це повідомили на сайті ЛНТУ.

«Із глибоким смутком колектив ЛНТУ сприйняв сумну звістку про смерть доктора архітектури, професора кафедри архітектури та дизайну Олександра Володимировича Лесика. Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким талановитого архітектора, досвідченого педагога, надзвичайно мудрої людини. Сумуємо разом із вами, розділяємо годину скорботи», – йдеться в дописі.

Олександр Лесик народився 11 січня 1944 року в місті Полонне, Хмельницька область. У 1968 році закінчив повний курс навчання у Львівському політехнічному інституті ордена Леніна за спеціальністю «Архітектура» за спеціалізацією «Архітектура житлових і громадських будинків» і отримав кваліфікацію «Архітектор».

У 1971–1973 роках навчався в аспірантурі Київського інженерно- будівельного інституту.

У 1968 - 1969 роках – практикуючий архітектор Львівського, а у 1974 - 1977 роках - Рівненського обласного відділу будівництва та архітектури.

Кандидат архітектури з березня 1979 року. Дисертацію на тему «Принципи використання пам’ятників архітектури Прикарпаття під турбази» захистив у спеціалізованій вченій раді Київського інженерно-будівельного інституті. Номер диплома АХNo 000260.

Доктор архітектури з квітня 1994 року. Дисертацію на тему «Формування закладів відпочинку та туризму в історико-архітектурному середовищі України» за спеціальністю 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури» захистив у спеціалізованій вченій раді Київського державного університету будівництва та архітектури. Номер диплома - ДН No 000553.

В 1994 році Олександр Лесик отримав наукове звання професора кафедри «Образотворче мистецтво».

В 1995 році обраний членом-кореспондентом Української академії Архітектури, а в 2003 році – дійсним членом Української Академії Архітектури. Член постійної спеціалізованої вченої ради Д 35.052.11 у Національному університеті «Львівська політехніка».

Лесик О.В. є автором монографії, близько 100 наукових публікацій та трьох навчальних посібників і 48 навчально-методичних розробок.

З 1977 року працював у Луцькому філіалі Львівського політехнічного інституту на кафедрі «Графіка та архітектура», яку очолював до 1986 року.

У 1986 – 1994 роках та у 2005-2020 роках - завідувач кафедри «Образотворче мистецтво» Луцького педінституту імені Лесі Українки та згодом Волинського національного університету імені Лесі Українки.

У 1994 - 2005 роках директор Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки.

З вересня 2020 року - професор кафедри архітектури та містобудування Луцького національного технічного університету.