Природоохоронці розповіли про потомство рідкісного птаха.

Про це повідомляють у НПП «Прип'ять-Стохід»:

«Новонароджені лелечата вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки — жовто-рожеві. Важать вони всього 60–80 грамів. Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. До 3 тижнів один із батьків постійно залишається з малятами, обігріваючи їх, захищає від ворогів та негоди, закриває від гарячих сонячних променів. Лише коли лелечата підростуть, відлучатися за їжею починають обоє птахів.

З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в глотці (вола у лелек немає) і відригують її в середину гнізда. В перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу — червів, личинок комах тощо. Поступово раціон їх розширюється. Пташенята підбирають з дна гнізда те, з чим можуть упоратися, решту знову проковтують дорослі птахи. Поки лелечата зовсім малі, батьки прилітають до гнізда часто. Потім починають з’являтися все рідше, зате приносять більше здобичі. Крім їжі, дорослі лелеки забезпечують малят також водою, яку виливають із дзьоба. Випрохуючи їжу, пташенята характерно пищать — один з небагатьох звуків, які можна почути від білого лелеки, крім клекоту. Вже у віці кількох днів лелечата кидаються до підлітаючого дорослого птаха і хапають його за дзьоб, вимагаючи поживу. Відригнуту здобич голодні малята нерідко схоплюють ще до того, як вона впаде на дно гнізда.

Лелечата перебувають у гнізді майже два місяці. Найчастіше до вильоту доживає 2–4 малят, значно рідше — 1 або 5. По 6 пташенят лелекам вдається вигодувати дуже рідко».