Міжнародний день жінок і волинянки, які роблять світ кращим. ФОТО

Мабуть, про те, яке свято відзначають 8 березня, годі й нагадувати. Втім, далеко не всі пам'ятають, що Міжнародний жіночий день – не про тюльпани та цукерки, а про важливість рівноправ'я та сильних жінок, які роблять внесок у розвиток суспільства.

Сьогодні «Таблоїд Волині» розповість про лучанок, які віддаються своїй справі «на повну». Кожна з них, працюючи у своїй сфері, робить цей світ трішки кращим. Чим займаються наші героїні та що їх надихає – читайте далі.

Вже два роки заступниця директора луцького Палацу учнівської молоді Олена Балабаш опікується проблемами «сонячних» дітей. Жінка познайомилася з ними під час благодійної акції «Кольорові шкарпетки», і з того часу стала волонтеркою.

«Влаштовувала для них дискотеки, свята, які потім переросли у цікаві творчі проєкти», – згадує Олена.

Сьогодні лучанка викладає хореографію для особливих дітей і пишається численними перемогами своїх вихованців. Вершиною її діяльності стала і власна громадська організація «Національна гідність», на відкриття якої Олену надихнула ГО «Батьків дітей з синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку».

«Тепер я маю можливість на всеукраїнському та міжнародному рівнях втілювати в життя потужні соціальні, благодійні, творчі проєкти, які гармонійно поєднують художнього-естетичне, духовного-моральне та національно-патріотичне виховання підростаючого покоління», – каже лучанка.

Даруючи радість та любов особливим дітям, Олена також виховує і двох власних синів. Бути їхньою мамою – для лучанки найбільше досягнення.

Для того, щоб змінювати світ на краще, Олена керується простим правилом: «Все робити з любов'ю!».

Юлія Євпак – СЕО Pro Business Hub, експертка Business Analysis & Strategy та УКФ. Ця жінка намагається зробити все, аби бізнес у Луцьку був ефективнішим та кращим.

Коли Юля була ще студенткою, вона займалася репетиторством з німецької мови зі школярами.

«Не хотіла б працювати в цій сфері, але на той період життя це була класна робота», – додає лучанка.

Юлія зізнається, що для старту не мала фори – ані впливових знайомих, ані сімейної історії, ані друзів на Волині.

«Не відкрию секрет: якщо хочеш досягти успіху самостійно – треба пахати. Просто спочатку погодилась на роботу, аби працювати, а потім вже почала шукати те, що подобається. Потім вже започаткувала власну справу.

Головне, визначити для себе дві речі. По-перше, краща версія тебе щодня – найцінніша особиста мотивація. По-друге, навіть якщо щось йде не за твоїм планом, то варто докласти максимум зусиль, аби зробити цей план твоїм», – каже жінка.

Найбільше досягнення Юлі – власний бізнес.

«Обожнюю свою справу, радію, що можу навіть в Луцьку займатися консалтингом і робити інші бізнеси ефективнішими».

Цього року вона поставила собі за мету розвивати жінок в бізнесі та власній справі.

«Тому покладаю великі надії на нашу спільноту PROWomen UA. Думаю, в неї (як і в кожній жінці, яка з нами співпрацює) величезний потенціал».

Юля вірить: щоб змінити світ, потрібно вірити в добро і щодня пробувати змінювати його на краще (хоча б у найближчому оточенні) – власними переконаннями, трансляцією власних цінностей через соцмережі, створенням продуктів та сервісів на межі декількох галузей, допомогою тим, хто її потребує.

Надія Рогозіна – коучка з особистісного розвитку, співзасновниця застосунку Svitlo.

Перші гроші вона заробила у віці 13 років, написавши три статті у газету «Перерва». За дві з них отримала по 5 грн, за одну – 3. На ці кошти вона купила собі книгу Дейла Карнегі «Як заводити друзів».

«Якщо говорити про першу офіційну роботу, то це Волинська державна телерадіокомпанія. Я прийшла туди в сімнадцять з проханням взяти мене на роботу. В результаті майже два роки пропрацювала там безкоштовно, і лише після того мене взяли на роботу», – додає Надія.

За свої 33 роки Надія встигла побувати у двох професіях. Чотирнадцятирічну телевізійну кар‘єру завершила на «Новому каналі». Потрапила туди просто по резюме.

Зараз Надія йде шляхом психологині. В славнозвісну кризу 30 років вирішила все круто змінити, знову вступила до університету:

«Цього разу було складніше, бо всі мої однолітки в професії вже мали певний рівень, а мені доводилося не просто починати з початку, але й рухатися інтенсивними темпами, щоб наздогнати колег. Я часом вчилася по 15 годин на день. І зараз дуже вдячна собі за ці зусилля. Хоча продовжую навчання й далі. На мою думку, єдиний спосіб не досягнути успіху – здатися. Все решта приведе рано чи пізно в бажану точку», – каже героїня.

Жінка вважає, що має багато досягнень: дві успішні кар‘єри, чудова донька, добра сім‘я, кілька успішних бізнесових проєктів, запуск першого українського мобільного застосунку для медитацій.

«Думаю, все, що збудоване мною з нуля, – вже чудове досягнення. А часом досягнення – це навіть просто прожити день, коли здається, що все навколо летить шкереберть».

Її головний план – це розвиток застосунку Svitlo. Хоче, щоб кількість користувачів виросла до 80 000 до кінця цього року.

Надія вірить, що змінювати світ треба починати із самопізнання.

Завдяки засновниці модельного агенства MZM Models Марині Занюк безліч талановитих й амбіційних волинян знайшли себе у фешн-індустрії. Сьогодні вихованці модельної школи несуть у світ красу та популяризують моду, беручи участь в численних вітчизняних та закордонних проєктах.

Лишаючись практикуючою моделлю, Марина вчила дівчат дефілювати та готувала їх до закордонних поїздок за модельними контрактами.

«Мої вихованки брали участь в показах іменитих дизайнерів, фотографуються для Vogue та інших "крутих" журналів, співпрацюють з відомими модельними агентствами Європи, Азії та навіть Америки», – каже лучанка.

У майбутньому Марина планує організовувати роботу таким чином, щоб мати можливість більше подорожувати.

«Щоб щось змінити, кожен повинен почати з себе: самовдосконалюватися, не зупинятись в навчанні, ставити цілі та досягати їх. А ще основне: поступай з оточуючими так, як хочеш, щоб ставилися до тебе!», – радить жінка.

Внесок у життя суспільства Марії Адамчук-Коротицької складно переоцінити: жінка створила цілу організацію, яка опікується проблемами онкохворих. Такий напрямок для лучанки – невипадковий: колись Марії самій довелося боротися з раком.

«Рак – важке та підступне захворювання, його у більшості випадків неможливо попередити. Тому так важливо системно обстежуватися, щоб не пропустити його появу та розвиток. І, от я, з "їжачком" на голові, тільки-тільки після хіміо- та променевої терапії, декілька разів на місяць їжджу в Полтаву на тренінги для жінок по роботі в громаді з популяризації раннього виявлення раку молочних залоз», – розповідає Марія.

Цей період життя став для жінки переломним.

«Я багато дізналася про різноманітні протиракові кампанії в США та Європі; про те, що в розвинених країнах жінки дуже слідкують за своїм здоров’ям, і там вкрай рідко діагностують рак на пізніх стадіях. Це мене дуже вразило: за час свого лікування я багато спілкувалася з лікарями та пацієнтами онкодиспансеру і бачила багато історій, коли люди приходили до спеціалістів з таким, що важко уявити, що можна свідомо запустити себе до такого стану», – згадує лучанка.

Так і розпочався шлях БФ «СТОПРАК», який потім переріс у Фонд боротьби з раком.

Сьогодні Марія живе насиченим життям, радіє йому та ні про що не шкодує. Це вона і вважає своїм найбільшим досягненням.

«Можливо, скажу тривіальну річ, але будь-які візуальні "досягнення", які зі сторони здаються великими, – є ніщо, якщо людина не відчуває внутрішнього задоволення від себе, від свого життя і від того, що вона робить. Я ж відчуваю», – ділиться жінка.

Марія з нетерпінням чекає відкриття кордонів, адже стільки всього хочеться побачити! В професійному житті лучанка планує надалі займатися розвитком Фонду.

«В наших планах зараз старт декількох інформаційних кампаній; діяльність на популяризацію вакцинації проти вірусу папіломи людини; зробити виїзні обстеження на рак грудей та рак шийки матки системними; допомога дітям, хворим на тяжкі захворювання», – каже Марія.

Лучанка запевняє: щоб змінювати світ, треба любити себе та ніколи собі не зраджувати.

«І це не про егоїзм. Коли людина старається всім вгодити, врятувати, допомогти, але при цьому втрачає себе і забуває про себе – ніколи не вийде нічого хорошого», – вважає наша героїня, додаючи, що треба мати добре серце.

«Щоб змінити звіт – не обов’язково бути супергероєм, який у всіх на виду і мегапопулярний. Наприклад, останні дні мені так тепло на душі, коли я читаю новину про жінку-двірничку з ГПЗ, якій вдячні жителі підписали подяку. Це неймовірно круто! От такі люди, як вона і як ті, хто подякував, змінюють світ своєю добротою!», – ділиться Марія.

Не так давно Ірина Вахович стала ректоркою Луцького національного технічного університету. Тепер під керівництвом жінки відбувається підготовка молодих фахівців, які рухатимуть світ у технічне майбутнє.

Сьогодні своїм найбільшим досягненням на посаді ректора Ірина вважає формування команди однодумців. В планах лучанки – перетворити університет на потужний, висококонкурентний, вільний та комфортний освітньо-наукового простір, зробити його інноваційним «полюсом росту» Волині, що зреалізує формулу «освіта-наука-бізнес-влада».

Для того, щоб змінювати світ, треба його любити, вважає Ірина.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}