Співак з Луцька заговорив про стать третьої дитини і розсекретив, коли його дружина народжуватиме
Подружжя вже виховує двох синів.
14 Листопада 2024
Успішно!
Мультиартист Дмитро Монатик з Луцька розповів, як став біженцем
Мультиартист Дмитро Монатик з Луцька розповів, як став біженцем. Разом із Машею Єфросиніною, Оленою Кравець, Наталією Гаріповою, Сергієм Бабкіним, Дмитром Танковичем, Jerry Heil, Євгеном Сморигіним та Вікторією Булітко він проанонсував перший концерт благодійного туру, в рамках якого відбудеться збір коштів для допомоги дітям України, який відбудеться першого квітня у Варшаві о 19.00.
Допис він розмістив на своїй інстаграм-сторінці:
«У мене, як і в мільйонів людей, весь цей час душа роздирається на частини. По-перше, від жорстокої війни у моїй прекрасній країні Україні. По-друге, через те, що я опинився за кордоном, коли все сталося. Ніхто з нас не міг повірити, що російська влада дасть злочинний наказ і розпочнеться війна.
24-го лютого о 5-й ранку мене розбудила дружина з криками: "Почалася війна! Бомблять усі наші міста!!!". Це потрясіння не передати словами, просто застигаєш і не віриш, що це правда. Береш телефон, набираєш рідних, які вже сидять у бомбосховищі. Сльози, страх, паніка, ступор. Цигарки одна за одною. Абсолютне нерозуміння, що робити та як жити далі.
Зрештою, ми з сім'єю стали біженцями самі того не бажаючи. Щодня я звинувачую себе за те, що перебуваю у відносній безпеці. Максимально намагаюся бути корисним, де тільки можна. Діти питають, чому у вас із мамою постійно йдуть сльози. А тут неможливо триматися, дивлячись на все, що Путін, який збожеволів, творить з Україною та нашими людьми», – зауважив співак.
Почуття страху поступово перетворилося на колосальне почуття ненависті, яке ніколи раніше не відчувало. Я намагаюся всіляко перетворити його на бензин, який підзаправить ту силу, до якої я звик і чого навчався усі ці роки.
Дуже не хочеться марнувати життя в пошуках нових міст. Хочеться робити все, щоб наші діти жили в безпеці в Україні! Потрібно продовжувати діяти. Нести світло та правду! Ми переможемо! Сумнівів – нуль. Люблю тебе так сильно, Україно. Знаю, що вистоїмо, що впораємося, що заживемо, що все відбудуємо. Все, що в моїх силах я робив і зроблю».