У сто чотири роки мешканка Володимира-Волинського Євдокія Дудко читає власні вірші напам’ять і разом із друзями готує до друку чергову книгу спогадів.
У сто чотири роки мешканка Володимира-Волинського Євдокія Дудко читає власні вірші напам’ять і разом із друзями готує до друку чергову книгу спогадів.
Народилася жінка у селі Золотий Колодязь Донецької області, на Волинь потрапила після Другої світової війни, розповідає Супільне.
Зараз Євдокія Дудко мешкає одна, через вік вона не покидає власної оселі. По господарству жінці допомагає соціальна працівниця. Частими гостями, каже, є подруги.
«В неї тяжкий шлях, вона одинока, помер чоловік, дочка, внук. На свій вік вона розумна, любить читати вірші, розповідати багато», – поділилась подруга Євдокії Дудко Ірина Павлова.
Секретом свого довголіття Євгенія Дудко називає любов до життя.
«Бо я не провела ні одного дня без толку, я педучилище закінчила, бо в’язала тонкі кружева і продавала, в мене не було кому помагать. Казав мені мій Андрюша, що, мабуть, нема такого на світі, що ти не вмієш робити», – сказала вона.