Луцькі собачники розповіли про курйози, виховання і соціалізацію підопічних

08 Липня 2020

В «ярих собачників», які хочуть щось зробити для втілення прав собак в Луцьку, а не обмежувати їхні права, виникла ідея – підготувати міні-інтерв'ю з відомими лучанами-собачниками.

«Наша мета та ідея виділити і собак, як одиницю соціума зі своїми правами, і собачників, які теж мають бути відповідальними зі своїми собаками, не зважаючи на розмір вихованця», – зізналися організатори акції – переможці 2-х місцевих ініціатив з побудови майданчиків для собак у Луцьку – Анна Курнєва і Олександр Ванюрський.

Без зайвої сором'язливості почали вони з себе:

Олександр Ванюрський

– Яка порода, вік та ім'я вашого собаки?

– Босерон. 5 місяців. Ліон.

– Як у вас опинився ваш підопічний?

– Орієнтовно півтора роки тому я взнав про цю породу, коли нехороші люди вкрали собаку у Києві і привезли на Волинь. Друзі просили допомогти у пошуках. На жаль, собаку не знайшли. Зате я познайомився із власниками та заводчиками цієї породи. Тоді ще не знав, що стану членом їхньої маленької, але дружної родини.

– Чи траплялись у вас з вашим собакою курйози?

– Поки не було. Хіба у ветклініках пропонують видалити в нього шостий палець, який у босерона в стандарті. Ну й обзивають. Хто худим ротвейлером, хто довгошерстим доберманом.

– Чи потрібно власнику собаки займатися з нею? Чи залежить це від породи чи розміру собаки?

– Займатися треба щоденно. Це не залежить ані від породи, ані від розміру собаки.

– Прибираєте ви за своїм собакою?

– Так, завжди.

– Маєте досвід соціалізації собаки з дітьми? Поділіться, будь ласка, і позитивним, і негативним досвідом.

– Є. Позитив – двостороння позитивна реакція як собак, так і дітей. Негатив – намагання погладити собак без дозволу власника.

– Чи потрібно ввести в шкільний або дошкільний курс навчання з того, як потрібно себе вести з тваринами, як дикими, так і домашніми, зокрема, з собаками?

– На 100% переконаний, що це необхідно зробити.

– «Собака – соціальна одиниця нашого суспільства». Погоджуєтеся з цим твердженням?

– Погоджуюсь. Собака – такий самий член сім'ї, як і людна. У собаки є емоції, бажання, почуття, як і в кожного з нас.

– Чи повинна собака повинна мати свої права як соціальна одиниця суспільства, щоб власник міг її захистити?

– На жаль, у нашому місті собака не має прав.

– Брали коли-небудь свого собаку на роботу?

– Не брав.

– Продовжіть вислів: «Ви повинні завести вдома собаку, тому що...».

– Це друг, дитина, сім'я. Ніколи не зрадить і завжди любитиме.

– Продовжіть вислів: «Мій пес для мене – це...».

– Моє життя.

– Ваші побажання лучанам, які не мають домашніх тварин?

– З твариною ви станете по справжньому щасливими.

***

Анна Курнєва

– Яка порода, вік вашого собаки?

– Лабрадор, майже п'ять років.

– Як у вас опинився ваш підопічний?

– Все життя мріяла про собаку, але батьки були проти. Коли виросла, хотіла ротвейлера або амстафа, щось серйозніше. Вважала, буде прикольно боротись характерами і побороти. А вийшло, що поїхала з подругою до цуциків, які народились від її собаки-кобеля. А звідти, коли їхала назад, уже знала, що одного заберу. Оскільки всі цуцики, окрім одного, були чорні, а вдома сказали категорично – чорного не брати, то у нас з'явився «палево-білий» Зайчик.

– Траплялися курйози з собакою?

– Постійно! У нас настільки активне життя, що без курйозів – нікуди. Один з останніх про велосипед: коли малий ріс, ми двічі пробували вчитись бігти поряд з велосипедом. Перший раз закінчився моїм падінням на бік, терміново треба було нам «покакати». Другий раз ми побачили курочку... І Аня зробила з велосипедом сальто... Зайчик як щось надумає, то любитель різко рвонути. Після цих історій бажання брати собаку на повідець, їдучи на велосипеді, не було.

Але місяць тому виїхали ми з «бандою» з собаками і велосипедами покататись. Приїхали, а там багато батьків з дітьми гуляли, то ж карантин був. Прийшлось Зайця брати на повідець... Ну, думаю, усьо – цього разу так легко не відбудусь... А вийшло, що це ідеальна собака для покатушок на велосипеді! Моєму щастю не було меж!

На цьому мої експерименти не закінчились – тепер ми вчимося вечорами бігати разом! Результат: собака ідеально біжить поруч перші 2 кілометри, другі 2 кілометри – вже мені доводиться трішки його підганяти, адже він втомлюється. Головне – не забувати через кожен кілометр зупинятись, адже кобелю потрібно помітити нову територію.

– Чи потрібно власнику собаки займатися з нею? Чи залежить це від породи або розміру собаки?

– Все залежить від того, для чого береться собака. Якщо власник собаки хоче товариша, опору і підтримку, то займатися потрібно, особливо з найменшими собаками. До речі, в маленьких собак дуже багато фобій, і люди по своєму незнанню, як себе потрібно вести з ними, замість того, щоб помогти собаці подолати ці фобії, навпаки, розвивають ще більші. Тому маленькі собаки дуже часто голосно гавкають і навіть кусають людей. Будь-яка порода, будь-яка собака за розміром вимагає соціалізації й правильного навчання. Чим більше ви приділите часу в перші 1,5 роки собаці, тим легше вам буде надалі з ним жити разом.

– Прибираєте ви за своїм собакою? А за чужими?

– Так, прибираю – як за своїм, так і, нерідко, за чужими.

– Маєте досвід соціалізації собаки з дітьми? Поділіться, будь ласка, і позитивним, і негативним досвідом.

– Звичайно. В мене четверо племінників, які постійно мого Зайця ганяють. Скажу з власного досвіду, у нас повністю відсутнє розуміння – як батьків, так і дітей, – як потрібно поводитися з тваринами. Дуже часто зустрічаю дві крайнощі: перша – коли діти бачать собаку і відразу біжать обнімати її, смикати за вуха тощо, а друга крайність – коли бачать собаку, що батьки, що діти істерично шукають очима, як втекти подалі... І часто навіть діти можуть кричати... Це свідчить про те, що нас ніхто не вчить, як потрібно поводитися з тваринами. А шкода... Адже це така радість і втіха...

– Чи потрібно ввести в шкільний або дошкільний курс навчання з того, як потрібно себе вести з тваринами, як дикими, так і домашніми, зокрема, з собаками?

– Було б чудово! Вважаю це необхідним знанням, яке ніколи не завадить, а лише допоможе в житті.

– «Собака – соціальна одиниця нашого суспільства». Погоджуєтеся з цим твердженням?

– Так, і тільки так! Я за наступні вислови: «Собака – друг человека!», «Чим більше я пізнаю людей, тим більше я люблю собак»!

– Чи повинна собака повинна мати свої права як соціальна одиниця суспільства, щоб власник міг її захистити? Були подібні ситуації?

– Так, це було б чудово! Адже ситуація, на жаль, в нашій країні така, що собаки абсолютно не мають жодних прав. І скільки уже зафіксовано знущань з тварин, скільки неправомірних рішень, на жаль, в більшості ситуації вирішуються не на користь тварин. І всі забувають про те, що собака – це те, що виховав господар, і саме він повинен нести відповідальність за всі вчинки свого пса!

Ситуації були, на жаль, і коли незнайомі люди за те, що собака підбіг понюхати, уже замахувались вдарити його, і діти, які випадково з-під кущів вилазили і починали кричати з переляку, побачивши собаку поруч, який просто нюхав травку... Скажу чесно, у мене нерви часом здають, коли зустрічаю подібну неадекватну поведінку. На щастя, хороших і позитивних людей більше!

– Чи брали ви коли-небудь свого собаку на роботу? Як на це реагував керівник, колеги?

– Брала! Мені було кайфово, адже я могла поділитись зі своїм другом тим, де я пропадаю щодня, коли кажу, що йду на роботу. Пес трішки нервував, адже це не парк, а якийсь офіс. Колегам було цікаво, а шеф... він не заборонив, але він і не зрозумів, чому це було для мене важливо. Просто він не відноситься до тих, хто любить собак.

– Продовжіть вислів: «Ви повинні завести вдома собаку тому, що...».

– Ви дійсно відповідальна, мудра людина, яка зможе виховати і забезпечити належні умови для найкращого чотирилапого друга, як ніхто інший.

– Продовжіть вислів: «Мій пес для мене – це...».

– Частина мого життя, мій світлий, добрий і безшабашний друг, який не дасть засумувати в найскладніші моменти. Друг, який завжди радіє разом зі мною усьому! Особливо, кожному новому дню! Це моє натхнення!

– Ваші побажання лучанам, які не мають домашньої тварини.

– Це серйозне рішення для кожного. Я поважаю цей вибір і відверте визнання, що людина не готова витрачати час, кошти і нерви на виховання і піклування за твариною. Хоча багато людей просто бояться собі визнати про мрію мати тваринку... Можливо це ви? Задумайтесь!

***

Олексій Кушнєр

– Яка порода, вік та ім'я вашого собаки?

– Лабрадор Лана, 6 років, та «двіртер'єр» Ніка, 3 роки.

– Як у вас опинилися ваші підопічн?

– Лану ми взяли на перетримку в попередніх господарів, щоб знайти їй нову родину, і не змогли віддати комусь, залишили. Ніку ми взяли в собачому притулку.

– Траплялися курйози з собаками?

– Життя з собаками – постійні курйози: не можна обніматись, бо ревнують, ліжко перед сном постійно треба «зачищати», бо воно зайняте, моменти, коли собаки можуть вскочити у відкриті двері будь-якого автомобіля, бо звикли їздити і це для них сигнал – час кудись їхати.

– Чи потрібно власнику собаки займатись з нею? Чи залежить це від породи чи розміру собаки?

– Займатися – обов’язково, немає поганих порід, є погані господарі і неправильне виховання, і це не залежить від розміру собаки. Однозначно – виховувати треба.

– Прибираєте за своїми собаками? А за чужими?

– Тільки за своїми.

– Маєте досвід соціалізації собак з дітьми?

– Лана, як і притаманно породі лабрадор, любить дітей, стійко витримує їхні «загравання». Щодо Ніки – вона як тварина з притулку недоотримувала ласки, і при будь-якій можливості просить, щоб її погладили, але це стосується саме дітей, дорослих боїться.

– Чи потрібно ввести в шкільний або дошкільний курс навчання з того, як потрібно себе вести з тваринами, як дикими, так і домашніми, зокрема, з собаками?

– Так, обов'язково. Часто спостерігаю, як саме батьки стають ініціаторами страху та розладів у дітей щодо тварин: «не чипай», «вкусить», «яка страшна собака», «заберіть її», – хоча тварина хоче просто привітатись і не хоче нікого вкусити, адже соціалізована.

– «Собака – це соціальна одиниця нашого суспільства». Погоджуєтеся з цим твердженням?

– Не знаю, не задумувався над цим.

– Чи повинна собака мати свої права як соціальна одиниця суспільства, щоб власник міг її захистити?

– Скоріше ні, ніж так. Треба більше виховувати відповідальність як власників, так і інших людей...

– Чи брали ви коли небудь свого собаку на роботу? Як на це реагував ваш керівник, колеги? Як поводився пес?

– Так, але як «зайти в гості», на цілий день ще не доводилось. В цілому, позитивно та без заперечень.

– Продовжіть вислів: «Ви повинні завести вдома собаку тому, що...».

– Ви навчитесь відповідальності. Ви станете добрішими.

– Продовжіть вислів: «Мій пес пес для мене – це...».

– Товариш. Частинка сім'ї, відрада в цьому непростому житті.

Ваші побажання лучанам, які не мають домашньої тварини.

– Завести її. З'їздити у притулок. І памятайте: ви не зможете допомогти усім, а комусь конкретному – легко.

***

Іванна Стельмащук

– Яка порода, вік та ім'я вашого собаки?

– Лабрадор Балто, 1 рік 10 місяців, та метис лайки і вівчарки Дональд, 1 рік 9 місяців.

– Як у вас опинилися ваші підопічні?

– Лабрадора придбали, як тільки переїхали на квартиру, де можна було жити з собаками. Звикли один до одного швидко. Маленьким Балто з’їв в квартирі майже всі меблі, в стінах повигризав дирки, а ще серед його трофеїв – з десяток домашніх капців, купа зарядок до телефонів, дирка в коврику посеред кімнати, книга і навіть паспорт подруги!

Дональда забрали з села, коли йому було пів року. Звикав тяжко – боявся сходів, світла від фар автомобілів, зривався і плакав від кожного шороху. Але за тиждень він вже гасав по сходах вверх-вниз і доводив Балто, що хазяїн в домі тепер він. Зараз живемо у приватному будинку, де в собак своя велика територія. Вони вчаться один від одного: Балто від Дональда – охороняти територію і гавкати на прохожих, а Доні від Балто – любити всіх, хто приходить в гості.

– Траплялися курйози з собаками?

– Їм постійно хочеться вивчати нові теритоії. Кілька разів вони втікали через малесенькі щілини в паркані. Поки ми били на сполох і шукали їх по всьому місту, вони через 2-3 годинки спокійно верталися додому і лягали втомлені спати.

– Чи потрібно власнику собаки займатися з нею? Чи залежить це від породи чи розміру собаки?

– Так, потрібно. Кожній породі собак треба приділяти багато уваги. І мова йде не лише про знання базових команд, а в цілому про виховання і культуру поведінки собаки і власника.

– Прибираєте за своїми собаками?

– Так, прибираю

– Маєте досвід соціалізації собак з дітьми?

– Не маю. Але, коли жили в багатоквартирному будинку, траплялися різні ситуації. Наприклад, деякі діти, коли бачили собак, одразу бігли до них, не знаючи, як відреагують собаки. Або навпаки – починали плакати, кричати і втікати, коли бачили собак навіть на повідку біля власнтка. Діти, та й дорослі теж, часто не знають, як поводитися, коли бачать собак.

– Чи потрібно ввести в шкільний або дошкільний курс навчання з того, як потрібно себе вести з тваринами, як дикими, так і домашніми, зокрема, з собаками?

– Так, обов‘язково

– «Собака – це соціальна одиниця нашого суспільства». Погоджуєтеся з цим твердженням?

– Так. Мої собаки – повноцінні члени моєї родини. Шкода, що у нашому місті і в країні дуже мало місць, де можна відпочити з собаками. У Штатах, до прикладу, на деяких вулицях через кожні кількасот метрів стоять миски з водою для домашніх та бродячих тварин.

– Чи повинна собака мати свої права як соціальна одиниця суспільства, щоб власник міг її захистити від агресивних людей? Можливо у вас були подібні випадки?

– Часто люди ще здалека починають кричати «заберіть собаку!», навіть, якщо вона на повідку. Постійно незадоволені тим, що собака гуляє на подвір'ї, де також гуляють люди. Але парків для собак чи місць для вигулу в нас дуже мало.

– Чи брали ви коли небудь свого собаку на роботу?

– Ні, не брала. Якби була можливість, взяла б із задоволенням.

– Продовжіть вислів: «Ви повинні завести вдома собаку, тому що...».

– Це найкращі друзі для вас та ваших дітей, це найкращі охоронці та неймовірний антистрес. Собака в домі допомагає навчити дітей любити тварин та природу вцілому.

– Продовжіть вислів: «Мій пес для мене – це...».

– Моя любов і розрада. Це мої діти, мої пухнасті клубочки щастя. Це моя родина.

– Ваші побажання лучанам, які не мають домашньої тварини.

– Поважайте домашніх тварин і не забувайте підгодовувати бездомних.

***

Євген Тіхонов

– Яка порода та ім'я вашого собаки?

– Собака Мері

– Як у вас опинився ваш підопічний?

– Подзвонив товариш і сказав, що його знайомий віддає.

– Чи траплялись курйози з собакою?

– З'їла тапки і взуття дороге, ще й хропе голосно.

– Чи потрібно власнику собаки займатись з нею?

– Звичайно, треба.

– Прибираєте за собакою?

– Прибираю.

– Маєте досвід соціалізації собаки з дітьми?

– Мої доньці 6 місяців, вона грається з собакою.

– Чи потрібно ввести в шкільний або дошкільний курс навчання з того, як потрібно себе вести з тваринами, як дикими, так і домашніми, зокрема, з собаками?

– Треба.

– «Собака – це соціальна одиниця нашого суспільства». Погоджуєтеся з цим твердженням?

– Так.

– Чи повинна собака мати свої права як соціальна одиниця суспільства, щоб власник міг її захистити?

– Так.

– Чи брали ви коли небудь свого собаку на роботу?

– Звичайно брав, я ж керівник.

– Продовжіть вислів: «Ви повинні завести вдома собаку, тому що...».

– Собака це класно.

– Продовжіть вислів: «Мій пес для мене – це...».

– Моя доця.

– Ваші побажання лучанам, які не мають домашньої тварини.

– Заведіть собі собаку і любіть іі.

3

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter