«Остерігайтеся мікрохвильової печі, якщо у вас є кардіостимулятор!»

Якщо ви почули це попередження і повірили в нього, ви не самотні. Протягом багатьох років лікарі чують майже всі міфи про імплантовані серцеві пристрої, такі як кардіостимулятор та дефібрилятор. Багато з них або повністю, або здебільшого неправдиві.

Насправді ці пристрої є однією з найбільших історій успіху медицини. Вони врятували незліченну кількість життів, і мільйони людей щодня ходять з ними в повній безпеці.

Однак міфи зберігаються. Ось деякі з найпоширеніших

Міф №1: тримайтеся подалі від мікрохвильових печей.

Цей міф був правдою… кілька десятиліть тому. Сьогодні, завдяки прогресу технологій, перебувати поблизу мікрохвильової печі абсолютно безпечно, якщо у вас є серцевий пристрій. 

Міф №2: ці пристрої призначені лише для літніх людей.

Хоча кардіостимулятори та дефібрилятори, звичайно, більш поширені серед літніх людей, серцеві проблеми, які вони регулюють, стосуються людей будь-якого віку.

Якщо людині потрібен серцевий пристрій, це не означає, що вона «стара» і не передбачає її майбутнього довголіття. Люди зазвичай живуть десятиліттями з цими пристроями, включно з тими, хто отримує їх у дитинстві.

Міф №3: вони залишать на шкірі великі потворні грудки або шрами.

Можливо, це викликало занепокоєння в минулому, але тепер ні. Сучасні пристрої менші, ніж будь-коли, і їх часто можна імплантувати через дуже маленькі розрізи, які залишають набагато менше рубців.

Міф №4: Мені не потрібен пристрій, якщо у мене немає жодних симптомів.

Не всі патологічні серцеві скорочення мають явні симптоми. Часто лікарі можуть передбачити майбутні небезпечні серцеві ритми, яких ще навіть не було. Це означає, що деякі люди мають вищий ризик майбутньої надзвичайної ситуації, яка загрожує життю, і навіть не підозрюють про це.

У багатьох випадках проблема виявляється за допомогою іншого тесту, наприклад ЕКГ, кардіомонітора або ультразвукового дослідження серця (ехокардіограма). Тим більше зараз пристрої для вашого здоров'я є у легкій доступності. На приклад на сайті cor-medical.ua/ 

Для проведення таких операцій часто використовується спеціальне обладнання, наприклад, лапароскопічна стійка, що забезпечує точність і мінімальну інвазивність втручання.

Міф № 5: я не зможу подорожувати або проходити службу безпеки аеропорту.

Не скасовуйте свої плани на відпустку!

Це правда, що кардіостимулятори та дефібрилятори (оскільки вони виготовлені з металу) можуть бути виявлені металодетектором або сканером міліметрових хвиль. Не хвилюйтеся — проходження крізь детектори чи сканери не пошкодить ці пристрої та не спричинить їх несправність.

Більшість людей просто мають картку, яку вони можуть надати охороні, інформуючи їх про пристрій і дозволяючи їм використовувати швидкий процес перевірки замість металодетектора або сканера міліметрових хвиль.

Міф №6: я не зможу керувати автомобілем.

Це дуже поширене занепокоєння, але більшість людей усе ще можуть керувати автомобілем із кардіостимулятором або дефібрилятором, якщо у них не було непритомності.

Іноді лікарі обмежують водіння протягом тижня або близько того після імплантації, поки новий пристрій починає заживати на місці. В основному це пов’язано з тим, що пацієнт приймає відписані за рецептом знеболюючі препарати.

Міф №7: Мене доведеться часто розрізати, щоб поміняти батареї або змінити налаштування пристрою.

Батареї в сучасних серцевих пристроях зазвичай працюють до 10 років і більше. (Ми можемо лише мріяти, щоб батареї наших мобільних телефонів працювали так довго!) Це значно зменшує потребу в заміні пристрою, якщо акумулятор розряджений.

Крім того, змінити налаштування пристрою можна швидко в офісі через бездротове з’єднання. Це означає, що немає потреби в розрізі чи будь-якій операції.

МІФ №8: Ви не можете проводити серцево-легеневу реанімацію або використовувати дефібрилятор людині з кардіостимулятором.

Проводити серцево-легеневу реанімацію та дефібриляцію насправді безпечно, якщо у вас є кардіостимулятор. У випадках, коли комусь потрібна екстрена серцево-легкова реанімація або дефібрилятор, важливо діяти швидко, навіть якщо у нього є кардіостимулятор.

Для дефібриляторів – переконайтеся, що електроди дефібрилятора не розташовані над кардіостимулятором. Оскільки подушечки зазвичай розміщуються у верхній правій частині грудей і ліворуч від грудної клітки, вони навряд чи стикаються. Це повинно забезпечити відсутність пошкодження кардіостимулятора. 

При СЛР – кардіостимулятори розміщуються у верхній лівій частині грудної клітини. Компресії серцево-легеневої реанімації виконуються в центрі грудної клітки, тому не повинні пошкоджувати кардіостимулятор. 

У екстреній ситуації важливо надати допомогу якомога швидше. Встановлення кардіостимулятора не повинно відкладати надання життєзабезпечення потребуючим.