Які рушники прикрашають кошики відомих волинян. ФОТО

Менше, ніж за добу настане велике релігійне свято – Великдень. Віряни вже несуть святкові кошики до церков, щоб посвятити пасхальні смаколики: паску, крашанки, писанки, м’ясне тощо. Згідно з давньою традицією, ошатні кошики накривають особливими великодніми рушничками.

І хоча сьогодні їх з легкістю можна придбати на ринках і в магазинах, деякі сім’ї зберігають теплі традиції, власноруч вишиваючи рушники та передаючи їх наступним поколінням.

Поки в кожній оселі тривають останні передсвяткові клопоти, «Таблоїд Волині» поцікавився, які рушники цьогоріч прикрашатимуть кошики відомих волинян.

Телеведучий Богдан Коваль:

«Рушник вишивала мама ще більше десяти років тому. Це повністю ручна робота, а тому душа в ньому дуже відчувається. Але, окрім рушника, в нас завжди унікальні кошики, які теж прикрашає мама».

Бізнес-тренерка Людмила Пенцак:

«З того часу, як я ми з родиною переїхали у свій дім, я щороку сама випікаю паску. Відповідно, ідемо до церкви з власним святковим кошиком. Ще тоді, у 2007 році, коли відчула себе господинею власного дому, берегинею домашнього вогнища, я вишила свій святковий рушничок, який дуже люблю. Я часто купую нові красиві кошики, але рушничок завжди той самий! В його символіці – яскравість, тепло та процвітання. В цьому вся я, всі мої ключові персональні та сімейні цінності».

Телеведуча Наталка Войтович:

«Цей рушничок нам вишила мама мого чоловіка, відразу на перший наш спільний Великдень, 7 років тому. Мене свого часу вишивати вчила бабуся, але це рукоділля мені не вдавалося, не моє. Тому маю лише один рушничок на святковий кошик, і він створений не моїми руками. Та я цей виріб нашої мами дуже ціную і бережу!»

Історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко:

«В моїй родині завжди любили і вміли вишивати. В родинній колекції найбільше вишитих рушників по маминій лінії. Усі вони походять із села Білогородка Ізяславського району Хмельницької області. Найстаріші відносяться до 1950-х років, бо на жаль в роки Другої світової війни родина втратила все своє майно, і давні вишиті екземпляри також. Найкраще в родині вишивав мій прадідусь Ілля Петрович Бондар та його донька і моя бабуся Тетяна. На фото я тримаю один із її рушників. На другій світлині рушник авторства прадідуся. Він був професійним кравцем і шевцем. Рано овдовів, проте зміг замінити моїй бабусі матір в два роки. Його заслугою є те, що бабуся і її сестра чудово шили, кроїли, вишивали і були господині на всі руки. Обидва рушники на фото датуються 1950-ми роками. Особисто мене та сестру також навчила вишивати моя бабуся Тетяна».

Журналістка Софія Гудич:

«Цьогоріч мій перший Великдень, коли піду зі своїм власним кошиком до церкви, а не просто приїду додому на обід. І для моєї мами це стало особливою ознакою дорослішання її донечки. А вона в мене майстриня ще та, тож вишила бісером такий рушничок на кошик. Тепер переживає, щоб я спромоглася купити достойний кошик і не проспала службу, бо ж шкода буде не вигуляти таку красу».

Активіст та громадський діяч Володимир Бут-Гусаїм:

«Цього року великодній кошик прикрашатиме рушничок, вишитий моєю дружиною. Пам‘ятаю, коли ми зустрічалися, Аліна запропонувала разом піти освятити паску. Біля собору вона мені подарувала пасхальний кошик з гарненькою пасочкою та різними смаколиками. А ще там був рушничок, який і до тепер прикрашає вже наш сімейний кошик».

Актриса Світлана Органіста:

«Наш рушник не старовинний, зате яскравий і вишитий спеціально для нас бабусею Ніною. Вже кілька років він прикрашає наш великодній кошик. Даринчина бабуся також подарувала внучці вишиванку і вишиту торбинку, тож до Великодня ми готові на повну! Такі речі треба берегти і передавати наступним поколінням!».

Президентка благодійного фонду «СТОПРАК» Марія Адамчук-Коротицька:

«Цей рушник я вишила у 8 класі. Він далеко не ідеальний у плані майстерності вишивки, але моя мама дуже його любить і вже понад 21 рік прикрашає ним наш великодній кошик».

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}