Актор, викладач Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського Вадим Хаїнський, який протягом семи років був очільником зразкового аматорського театрального колективу «Бешкетники», полишив посаду керівника. На його місце призначили Ілляшенко Ірину Володимирівну.

Ця історія, додає Вадим, є для нього бридкою, драматичною та дещо заплутаною:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ХВИЛИНКА СЛАВИ: ЛУЦЬКИЙ «БЕШКЕТНИК», ЯКИЙ ВІДКРИВАЄ ТАЛАНТИ. ФОТО, ВІДЕО   

«В силу життєвих обставин мені довелося полишити посаду керівника колективу, та, звісно, ж я ніколи не хотів, не хочу і не буду покидати дітей. Дітей, які росли на моїх очах і зростали творчо, яких я ціную, поважаю і щиро люблю. Не менш міцні, важливі, взаємні і щирі відносини склались і з батьками дітей. Ми дослухаємось один до одного, чуємо і творимо усі разом! У мене був намір і щире бажання передати обов’язки керівника людині, яку знають, поважають і люблять діти. Людині, яка знайома з діяльністю колективу і присвятила частинку себе "Бешкетникам". Я ж без сумніву завжди був би поряд! Бо чи може бути інакше?

Та, як зазвичай у житті, без драми – нікуди. От і з нами трапилась драматична, дещо заплутана і особисто для мене бридка історія. Історія в якій людські цінності, повага в першу чергу до дітей, до батьків та до мене як засновника та протягом семи років керівника студії так акуратненько відсовуються на задній план. Історія в якій права голосу і особистої думки позбавляються усі: діти, батьки, викладачі. Адже хтось з кимось домовився, хтось розпустив плітки, хтось щось комусь пообіцяв, хтось сам собі вирішив і все.

Як підсумок – від першого лютого керівником зразкового аматорського колективу "Бешкетники" призначено Ілляшенко Ірину Володимирівну. Це так наче прийшла до вас у сім’ю по суті абсолютно чужа людина і каже, що тепер вона буде з вами жити. Та ба навіть більше, не просто жити, а вирішувати як вам самим жити далі. Щось схоже на мотив української народної казки, та хочеться вірити, що у неї буде все ж щасливий кінець.

У мене особисто волосся дибки стає від такої казки.

А у вас??? А подумайте як відчувають себе діти??? Чи буде у них бажання далі займатись творчістю???», – йдеться у дописі.

У коментарях актор Павло Порицький додав, що колеги Вадима ставилися до нього зневажливо:

«Шкода, що працівники театру ляльок видалили усі коментарі і дописи про цю ситуацію і їхнє відношення до Вадима, якого зневажливо називали Вадік і "цей". Там було все: пиха, булінг, цитати якихось авторитетів російською, зверхність, ейджизм, аб'юз не тільки до Вадима, а просто до всіх дописувачів. У одній гілці я писав, що справді вважаю, що для людей які таке пишуть треба провести психологічну експертизу, бо дійсно постає питання чи можуть вони працювати з дітьми. А для мене головний висновок такий: зміни в державних закладах культури треба робити дуже категорично і радикально, бо діалогу не вийде — з'їдять».