12 липня святкують день святих апостолів Петра і Павла.

Вважалось добрим знаком, коли свято Петра припадає на середу – тоді слід було чекати гарного року. Від цієї прикмети виникла приказка: «Не усе в середу Петра, а є в іншу днину».

У народі вважають, що Апостолам потрібно молитися для зцілення від безумства та лихоманки. У це свято рибалки благають про успіх в рибній справі святого Петра, який вважається їхнім покровителем . Апостола Павла просять про процвітання бізнесу, а Петра – про благополуччя, заступництво в справах і про здоров’я.

Молодь в цей день ще до світанку виходила в поле вартувати сонце. Цей звичай зародився на Петрів день для того, щоб відганяти від поселення русалок. З першими променями сонця народ радів і співав. 

Дівчата в цей день гадають на свого обранця. Потрібно зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку, закривши очі сказати: «Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися».

Також красуні традиційно ворожили на майбутнє сімейне життя, придивляючись до «гри сонця»:  якщо день сутінковий, життя буде важке,  якщо день сонячний — життя буде радісне, дощ обіцяє багатство, а мінлива погода — примхливого чоловіка.

Дівчата в день Петра і Павла «завивали берізку». Для цього на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в косу і загадували бажання, повторюючи при цьому: «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!». Завивали гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною травою. Через три дні красуні знову приходили до берези і дивилися: якщо коса не зів’яла і не розпустилася – то бажання збудеться. Березову косу після ворожіння обов’язково розпускали.

Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме, той щасливим і здоровим весь рік буде.

У цей день не можна працювати, щоб не потривожити хлібні колосся і для того, щоб урожай був хорошим.