Ахатини, мадагаскарські таргани та шиншила: у волинській школі – екзотичні мешканці
14 Грудня 2020
У школі села Підріччя за досвідом Раково-Ліського ліцею та з ініціативи директора опорного закладу Олександра Кузьмича облаштували «живий» куточок. Вдалося реалізувати цей задум у співпраці з Волинським обласним еколого-натуралістичним центром. Таким чином Раково-Ліський опорний заклад ламає стереотипи – насичує буденне шкільне життя цікавинками. Про це інформує газета Полісся.
У Раково-Ліській школі вже давно створили куточок живої природи. Тут ростуть різноманітні кімнатні рослини та живуть декоративні домашні тваринки. І, до речі, не лише уже багатьом звичні акваріумні рибки, хом’ячки чи морські свинки, а навіть черепахи, равлики-гіганти, таргани-шипуни.
Щойно був створений опорний заклад загальної середньої освіти Раково-Ліський ліцей із Підріччанською філією, цей досвід вирішили поширити і туди.
У великому приміщенні школи села Підріччя без проблем знайшли кімнату, провели косметичний ремонт та облаштували зоокуточок. Тож тепер і тут живуть домашні улюбленці.
Серед них парочка милих грайливих хом’ячків, п’ять морських свинок, до яких, до речі, планують ще підселити кроликів. Керівник екогуртка Дмитро Балецький каже, що це такий собі народний експеримент, мовляв кролики, які живуть спільно із морськими свинками, порівняно набагато менше хворіють. Є у підріччанському зоокуточку дві червоновухі черепахи.
«Цей вид не дуже вибагливий. Він самостійно розповсюдився із Південної Америки на територію Європи, а тому пристосований до різних умов життя, проте свої особливості їх утримання в неволі все ж є. Важливо, щоб був правильно облаштований акваріум та відповідне харчування. Раціон має містити достатню кількість не лише білка, а й кальцію для правильного формування панцира», — розповідає Дмитро.
Молодий викладач звертає увагу й на ахатинських равликів, яким також потрібне кальційоване харчування для росту і зміцнення мушлі. До речі, мешкають тут равлики у тераріумі, дизайн котрого створили власноруч із врахуванням усіх аспектів (субстрат, температурний режим, вологість, освітлення), але не гірше, аніж на замовлення спеціалістів.
«За кілька місяців ахатинки помітно підросли», — зауважує завідувачка Підріччанської філії опорного закладу Жанна Сотник.
Равлики дійсно ростуть швидко. Найактивніше — до 9-12 місяців. Потім ріст сповільнюється. А загалом живуть ахатини 5-6 років і можуть досягти 25 сантиметрів у довжину. Трапляються рекордсмени, вік яких сягає і 10 років. Щоб молюски активно росли і розвивалися, для них потрібно створити сприятливі умови та стежити за правильним раціоном, особливо у перший рік життя. Ахатинські равлики – гермафродити (тобто у однієї особини є і жіночі, і чоловічі статеві органи), однак для розмноження все-одно потрібно дві особини, кожна з яких потім відкладатиме яйця.
Статевої зрілості досягають у віці 6 місяців. З яєць, відкладених у пісок, равлики народжуються за декілька тижнів. За рік слимак може зробити до п’яти кладок, у кожній до 200 яєць. Тож вже скоро вони, очевидно, будуть атакувати і Раково-Ліський ліцей і Підріччанську філію. Але дирекція каже, що все буде добре, мовляв, готові ділитися равликами з іншими закладами освіти. А харчуються ці молюски овочами, фруктами та перемеленими зерновими і яєчною шкаралупою.
«Раківліські школярі залюбки приносять з дому щось поїсти своїм підопічним: яблука, груші, кавуни, дині, моркву, огірки, злакові. Тому для тварин завжди знайдеться смачненьке. Привчаються до цього і підріччанські діти. Хоча доводиться і купувати деякий гранульований корм», — розповідає директор опорного закладу Олександр Кузьмич.
Олександр Павлович звернув увагу ще на одного екзотичного підопічного – шиншилу. Ця красуня сріблястого кольору спокійно сиділа у своїй клітці та лише спостерігала за відвідувачами.
«Це найрозумніший представник гризунів, — зауважив Дмитро Олександрович.
Але, без сумніву, і наймиліший. Тваринка ще не дуже ручна, але вона звикає до своїх господарів.
«Вчора вона покупалася. Для цього ми придбали їй спеціальний пісок (пил). Бо ж у воді шиншили не можуть митися».
Є серед цього тваринного різноманіття у Підріччі ще один гризун. Зараз він не потребує ніякого догляду та уваги, бо спить. Це – ліскулька. Цю маленьку мишку ще називають соня лісова або ж ліщиновий (горішковий) вовчок. Діти знайшли її і принесли до шкільного зоокуточка.
«Вона у нас перезимує (показує у трилітровій банці в тирсі маленьку згорнуту в клубочок, — авт.). А як прокинеться, побачимо, що з нею робити. Можливо, відпустимо. Справа в тому, що під час зимівлі багато ліскульок гине – замерзають або ж хижаки знаходять їх сплячими і харчуються. Таким чином пропадає до 70 відсотків цих гризунів. А ми свою врятували від цього», — розповідає Дмитро та переводить увагу на ще одних незвичних підопічних, яких і домашніми улюбленцями не назвеш.
У пластиковому контейнері поряд живуть таргани. І не просто якісь там, а мадагаскарські. Це великі тропічні комахи, які ще й шиплять наче змії. Перше враження — страшно, але викладач-еколог запевняє — це безпечні тваринки і цікаві для спостереження.
«Наші учні їх не бояться», — каже він та бере таргана в руки.
Насправді підріччанським школярам є тут за чим спостерігати. Зрештою, саме для цього і створений «живий» куточок у школі.
«Ми переконалися у Раково-Ліському ліцеї, що започаткована справа для дітей дуже корисна. Через спостереження вони отримують уявлення про рослини і тварини. Краще засвоюють навчальний матеріал. І не лише з біології чи зоології, а й, наприклад, мови. Тваринки можуть бути наочним зразком для опису. Долучаючись до роботи у зоокуточку, формують навички догляду за рослинами і тваринами. Розвивають свою відповідальність. А ще таким чином ми спонукаємо дітей до пізнання природи. Можливо, хтось завдяки таким зоокуточкам в школі зможе реалізувати себе навіть у науковій роботі», — каже Олександр Кузьмич.
Серед перелічених плюсів є ще й такий – тварини допомагають впоратися зі стресами. А навчальний процес, правду кажучи, не без них. Зрештою, навіть припускаємо, що на основі своїх спостережень та практичного досвіду в майбутньому хтось із дітей, можливо, навіть придумає та реалізує свою власну справу. Тепер же є чимало прикладів прибуткових бізнесів із розведення екзотичних тварин чи промислового вирощування равликів.
До речі, як розповіли раковоліські школярі, для них досить цікавим є той факт, що ахатинки, яких вони вирощують, мають корисні косметичні властивості і навіть лікувальні. Їхній слиз, котрий містить амінокислоти, вітаміни, еластин, колаген, природні антибіотики, стимулює регенерацію клітин шкіри, сприяє її омолодженню. Тож, може, в когось із них уже виник задум відкрити свій косметичний салон із залученням до роботи равликів?
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
