Протягом трьох років бренд ZALESOVA підкорює українські подіуми сміливими дизайнерськими рішеннями та унікальним стилем, за яким впізнається творча щирість і беззаперечний професіоналізм Надії Ковальчук.

Під час чотирнадцятого Lutsk Fashion Weekend «Таблоїд Волині» поспілкувався з дизайнеркою, яка представила луцькій публіці свою третю колекцію.

Про творчість і комерцію, перші професійні кроки, ставлення до модних трендів та багато іншого – читайте в інтерв’ю.

– Розкажіть, з чого почалося ваше захоплення дизайнерською справою?

– Коли я була маленькою, у мене постійно були такі собі манекенчики – ляльки Барбі, для яких я створювала різний одяг. Це була моя улюблена справа. Коли підросла, брала одяг з бабусиної шафи та відшивала його під себе. Бабуся – мама мого батька – також все життя цим займалася – шила сукні та відвозила їх на ринок. У неї була швейна машинка, і ми разом створювали одяг, сумки, головні убори. Пам’ятаю, коли не було можливості купити капелюха, ми взяли старий капелюх дідуся та повністю змінили його форму.

Так я вирішила, що пов’яжу життя з одягом. Я не бачила великої перспективи щодо пошиття, але вирішила здобути досвід на всіх етапах. В планах було закінчити училище, отримати диплом й одразу поїхати до Києва – вчитися на дизайнера одягу.

Але якраз у ті часи почали робити пластикові дипломи, і це викликало затримку. Коли диплом був у мене на руках, я того ж дня приїхала до Києва, але на іспит не встигла. Комісія сказала, що цього року взяти мене ніяк не зможуть, і запропонували спробувати наступного.

Додому я повернулася ні з чим. Батьки просили подати документи хоч куди-небудь, щоб просто здобувати освіту, з подальшою можливістю переводу. Тому я пішла на спеціальність «Менеджмент державних установ і організацій». Закінчила навчання, пішла на роботу, а пізніше, коли з’явилися час і можливість, повернулася до своєї мрії. Так і займаюся цим вже три роки.

– Як відбувається процес створення колекції? Скільки часу він триває?

– Фактично це не займає багато часу. Останню колекцію ми підготували від початку до кінця протягом шести днів. Тривалішим є виготовлення речей на замовлення, коли ми інтерпретуємо власне бачення, задовольняючи потреби замовника.

Коли настає час для нової колекції, в моїй голові вже є певні сформовані образи, які приходять через сприйняття різних речей – наприклад, подорожей чи спілкування.  Я зосереджуюся на тому, що мені хотілося б бачити в кінцевому результаті, шукаю фактури і від цього відштовхуюся. Зазвичай творчий процес відбувається зранку або пізно ввечері. Я малюю перший ескіз, який врешті «створює погоду» для всієї колекції.

– А як щодо моделі, яка закриває колекцію?

– На показі головними стають не ті моделі, які відкривають чи закривають колекцію, а та, яку створили першою – вона задає тон.

Я добре знаю конструювання і завжди маю багато начерків. Але якщо говорити про якісь чіткі лінії, які вирізняли б колекцію поміж іншого одягу – вони народжуються з першою сукнею. Коли колекція практично готова, з’являється червона нитка, яка все об’єднує – наприклад, аксесуари.

– Кожна ваша колекція об’єднана особливим стилем. Як ви визначаєтеся з напрямками, в яких створюєте нові речі?

– Можна сказати, що я пробую себе: спочатку звертаю увагу на спортивний одяг, потім на щоденний. Одна з колекцій була створена у класиці. Але в усіх речах видно авторський «почерк». В цьому вся цінність моєї роботи.

– Чи відвідуєте ви покази інших дизайнерів?

– Кудись поїхати та подивитися колекції – це класна можливість. Кожен показ – це результат праці, який я поважаю. Взагалі вважаю, що висловлювати емоції через щось матеріальне – це величезний дар.

– Чи отримуєте ви достатній прибуток зі створення колекцій?  

– На даному етапі я не тиражую колекції – для цього потрібне хоча б невелике виробництво. Прибуток я не рахувала, адже роблю це не заради заробітку. Але після показів речі продаються.  

– Щодо тканин – це здебільшого натуральні матеріали?

– Першу колекцію я створила з натуральних тканин. Тільки коли потрібні були жорсткіші фактури, виготовляла додаткові синтетичні елементи.

В передостанній колекції я відійшла від цієї тенденції та зробила акцент на тривалості носіння. Створюючи одяг для сучасної людини треба враховувати різні моменти – щоб тканина не м’ялася, не втрачала кольору тощо.  

– Чи орієнтуєтеся ви на модні тенденції?

– Для мене мода – дуже глибоке поняття. Я ціную справжність, і вважаю модними тих людей, які вміють самовиражатися через одяг. Бути собою – це модно.

– Як ви створюєте щоденні образи для себе?

– Орієнтуюся на свій настрій. Я дуже люблю ходити на підборах, але при цьому обожнюю спортивне взуття. Іноді хочеться вдягнути тренч, а деколи сукню…

– Дизайнерська робота потребує чималих фінансових вкладень. Хто вас у цьому підтримує?

– Працюючи на замовленнях, я можу сама фінансувати свою творчість. Те, що я заробляю, я постійно вкладаю.

– Чи маєте ви ще якісь захоплення, окрім роботи?

– Зараз я займаюся виключно одягом. Щодо хобі, я дуже люблю малювати, створювати квіти з тканин. Взагалі, мені приносить радість і задоволення все, що я роблю. Готувати мені також подобається, коли є натхнення.

– Чи вважаєте ви себе сьогодні щасливою та успішною жінкою?

– Так. І я дуже люблю життя та людей.

– Що побажаєте нашим читачам?

– Бажаю бути собою, адже кожна людина – прекрасна. Не бійтеся мріяти. Мати можливість мріяти – це дуже класно.