^{автор: Юрій КОНКЕВИЧ}

У ці дні футбольний Луцьк живе очікуванням недільного матчу «Волині» із київським «Динамо». Статистика матчів 90% відсотків українських команд із «динамівцями» сумна для них. Гранд виграє більше і переконливіше. Не виняток і матчі «Волині». До слова, лучани навіть коли безапеляційно програють, але примудряються дуже часто забивати дуже ефектні голи.

Так ось: у 27 матчах «Волинь» виграла у «Динамо» тільки 1 (один) раз. Було це 12 років тому, 8 травня 2003 року. Але як виграла!

На гру проти «Динамо» «Волинь» виходила після поразки у Львові, а в ті часи після програшу у західноукраїнському дербі футболісти ще соромилися виходити на вулицю, а не те що йти відпочивати у нічні клуби. Тож із настроєм на «Динамо» у команди Кварцяного все було гаразд.

«Гра відбувалася у переддень 9 травня, тому ми кілька разів між собою жартували, мовляв, треба перемогти і місту подарувати перемогу на свято», - розповідає колись півзахисник, а тепер тренер дитячої школи «Волині» Володимир Гащин.

Домашня гра з «Динамо» в одному із найвдаліших сезонів «Волині» не могла не привернути увагу вболівальників. «Як сказати? Був «биток», стояли навіть в проходах. Я ще встиг зіграти в кількох легендарних луцько-рівненських дербі. То ажіотаж на «Динамо» був подібний до тих матчів», - каже Гащин (він же Ганц, так звали Володимира у команді).

У Києва грала вже наполовину нова команда, якщо порівнювати із золотою ерою Шеви-Реброва. У Луцьку з тієї команди в стартовому складі вийшли тільки Шовковський, Гусін, Белькевич, Дмитрулін, Несмачний. Головним у «Динамо» був спадкоємець слави Лобановського, який помер рік тому, Олексій Михайличенко. Однаково це був грізний гранд, який до того ж на фініші сезону бодався за чемпіонство із «Шахтарем», постійно грав в груповому етапі Лізі чемпіонів.

Ніхто не здивувався, що більш технічні кияни накатували хвилі атак на ворота господарів, а «Волинь», яка в березні того ж року вдома програла «динамівцям» в Луцьку 0:4 у Кубку України, обережно відбивалася.

[caption][img data=def]16_04_2015_706123947/11084311_848938581840779_1352594589_n.jpg[/img] Битва височезних титанів: Василь Сачко бореться із Гораном Гавранчичом[/caption]

Шацьких, Белькевич і Рінкон раз-по-раз залишали в дурнях захист господарів, але щораз на підхваті, ніби з-під газону «Авангарда», виникав ще один оборонець, який страхував партнерів. Коли його не було, хтось перший-ліпший просто кидався під удари киян, як на амбразуру.

«Коли я збив когось із гостей на своєму лівому фланзі захисту, то чомусь подумалося – зараз щось станеться», - пригадує колись захисник, а тепер тренер «Волині» Ярослав Комзюк. – «Так і сталося, бо після подачі і штовханини в штрафній арбітр Шандор побачив фол Гончаренка на Гусіну».

Як видно з відео порушення не було, а покійний нині Андрій Гусін майстерно упав, удавши поштовх з боку захисника…



До м`яча підійшов Валентин Белькевич і пробив трохи лівіше центру воріт, тому кіперу Саші Гуменюку довелося просто дочекатися удару і відбити м`яча. Тривала 47 хвилина гри…

«Це був переломний момент у матчі, ми збагнули, що не все так просто буде в Києва того вечора. - каже Володимир Гащин. – Та й трибуни ожили, мені й досі їхніх гул у вухах вгадується».

Кілька разів «Волинь» спробувала знайти щастя біля воріт «Динамо» й 82 хвилина стала для наших знаковою. Атаку розпочав Юрій Дудник, продовжили Кривенцов та Сачко, які обіграли захист киян. Василь Вікторович  (той, що нині головний тренер «Ворскли») віддав на Валерія Сергійовича (того, що нині тренер юнацького «Шахтаря» - фіналіста Ліги чемпіонів U-19), Кривенцов на паузі змістився й обіграв Шовковського й поцілив під поперечину та між захисниками, які кинулися рятувати ворота – 1:0!!!

Коли основний час матчу закінчився, Шандор дав киянам вісім хвилин, аби зрівняти рахунок. Кияни били в поперечину, змушували Гуменюка літати з кута в кут, навішували, апелювали до арбітра.

На останніх секундах штурмувати ворота лучан кинувся й Шовковський. Але захисники винесли на Володимира Гащина і той зі своєї половини поля закинув парашута на ворота киян. «М’яч летить, СаШо чимдуж біжить, але круглий на якихось півметри розминувся із воротами… Я вже бачив його у воротах. Згодом цей удар довго прокручував», - пригадує Гащин.

Так відбулася перша і наразі єдина в історії перемога луцької «Волині» над тогочасним грандом європейського футболу. Як кажуть злі і не дуже язики, Кварцяний дав час своїм «хрестоносцям» відпочити і відзначити перемогу. А через тиждень «Волинь» поїхала до Донецька. Але то вже зовсім інша не менш весела історія...