Відома луцька тренерка Олена Чирук виборола почесний титул – звання майстрині спорту. Про те, що довелося перемогти та подолати заради заповітної мрії, вона розповіла в емоційному дописі на фейсбуці.

«Не живіть стереотипами про те, що пізно починати якусь справу! Мені майже 37 років. І це перші мої змагання, на них я виконала норматив майстра спорту.

І тепер я точно знаю: у будь-якому віці ви можете здобувати все. Усі бар’єри ми будуємо собі самі. Просто треба діяти від серця і дуже сильно цього хотіти. Вік – всього-на-всього цифра,число,а орієнтуватись потрібно на наш душевний стан,саме це є показником молодості або старості,саме це впливатиме на ваш фізичний стан. Буває ж так-ніби молода людина,а рухатись,досягати,навіть ставити перед собою мету не хочеться... Справжня молодість - не вікова.

Поділюся своєю історією. До карантину я готувалася до цих змагань три місяці. Пам’ятаю це все дуже добре. Було важко. Кожне збільшення ваги давалося не легко. Тренування з кожним тижнем ставали все важчі... Віталік завжди мотивував мене та підтримував.

Потім була перерва. Карантин. Більше 3,5 місяця я не робила станової тяги.

Потім – у нас зміни: наш зал переїхав в інше місце, клопоти, підготовка до відкриття... Дивом вдалося зберегти силові показники!

У четвер я кажу Віталіку: «Глянь, коли змагання». Чую – в суботу! І ми вирішуємо, що це мають бути мої змагання, бо я того хочу. З тієї хвилини я вживала тільки воду, щоб увійти у потрібну вагу.

Ніч важко спала, хвилювалася, чи піде вага. Наступного дня ми поїхали на зважування: є потрібні 55,8! Перший крок зроблено.

Далі потрібно було купити тріко на виступ, футболку. Шукаємо у місті – немає мого розміру. Зрештою, знайшли. Прокручую свій виступ і переживаю його 1000 разів... Хоча Віталік постійно наголошував мені - не можна переживати змагання до самих змагань,щоб емоційно не вигоріти!Я відволікаюся від усього, що мене оточувало, і постійно слухаю свої відчуття. Згадую зимову підготовку. Дивлюся відео з цих тренувань. ...Приїхали. Почали з Віталіком розминку. Я відчувала його підтримку і впевненість щосекунди, і це надихало.

Виступ.

1 спроба (110 кг) – підкорена
2 спроба (117.5, це майстер спорту) – підкорена
3 спроба (120 кг) – підкорена

Я плачу. Мандраж. Щастя. Рада безмежно. Дякую моєму Віталіку за поштовх до нового, за безмежну віру в мене та підтримку.

Якщо вагаєтеся – не варто: йдіть до мети, розпочніть із найпростішого. Це чудо, і я – щаслива!», – йдеться у дописі.