«Кожна дівчинка, яка приходить до нас – це особистість», – керівниця спортклубу «Принцеса» Оксана Цовма

В рамках чергового випуску «Кавової розмови» ми завітали у луцьку школу гімнастики «Принцеса» (вул. Чорновола, 44) та поспілкувалися з її керівницею Оксаною Цовмою.

У фойє школи помічаємо фотографії. На них – дівчата-переможниці всеукраїнських турнірів і конкурсів. Оксана каже, що в перспективі планує розміщувати тут фото всіх вихованок, які гарно проявляють себе на заняттях, тож незабаром численні знімки прикрасять цілу стіну фойє.

«Для них це певний стимул – вони приходять сюди та розглядають фото. Іноді буває, що дитина не хоче займатися, а коли їй кажуть, що її фотографія висітиме на цій стіні – починає старатися», – ділиться керівниця школи.

– Зі скількох років ви почали займатися гімнастикою?

– Я прийшла на гімнастику у дванадцять років. Це досить пізно. Пам'ятаю, тренерка не дуже хотіла мене приймати, але я продемонструвала хорошу гнучкість. Мені довелося швидко наздоганяти інших дівчат, які займалися цим з дитинства. Я вдячна тренерці Маргариті Володимирівні Василюк за те, що змогла все освоїти.

Потім я здружилася з дівчиною, яка мене тренувала. Їй було сімнадцять років, а мені чотирнадцять. Саме тоді, у 2002 році, я отримала свою першу групу та розпочала тренерську діяльність.

– Як починали тренувати?

– Ми починали біля своєї тренерки: в неї був свій клуб, а ми допомагали. Пізніше нас запросили працювати в Дитячу юнацьку спортивну школу, потім я почала паралельно розвивати власний клуб «Принцеса».

– Як виникла ідея відкриття клубу?

– У спортивну школу брали не всіх дівчат. Відбирали тих, які готові стати сильними спортсменками. Мені було шкода, що ми закриваємо двері для інших дітей. Я вирішила, що треба відкривати школу з дещо м’якшими вимогами, де слабші дівчата мали б можливість вийти на високий рівень. Для всіх наші двері відкриті, всі можуть займатися та всі виростають красунями, більшість з них – переможці та чемпіонки.

– В цьому і полягає унікальність вашої школи?

– Від себе та тренерів я вимагаю, щоб була любов і повага до дітей. Кожна дівчинка, яка приходить до нас – це особистість. Ми намагаємося створити позитивну атмосферу та йти дитині назустріч. Але для спортсменок, як йдуть у збірну, вимоги жорсткіші.

– Чи треба мати особливі здібності, щоб досягнути успіху в гімнастиці?

– Звісно дуже добре, якщо дитина має природні дані – гнучкість, пластичність та розтяжку. Але батьки не можуть цього оцінити, це може побачити лише тренер.

– Чи виховує гімнастика дисципліну, чесність та відповідальність?

– Звісно. Коли тренер дає завдання п’ятдесят разів виконати вправу, треба бути чесним із самим собою, не халявити. Те, що треба прийти на конкретну годину, дисциплінує і батьків, і дітей. Наша школа робить дівчат самостійнішими, особливо коли вони їздять на збори без батьків.

– Зі скількох років можна віддавати дитину у «Принцесу»?

– Беремо з трьох-п’яти років. Але одразу наголошую: не треба боятися віддавати і в сім-дев’ять років. Я ж у свій час не побоялася прийти у дванадцять.

– Скільки років вашим найстаршим вихованкам?

– Зараз найстаршим дівчатам по дванадцять років. Але вони ростуть далі, і ми готові тренувати їх і до чотирнадцяти, та довести до майстрів спорту.

– Чим живе клуб «Принцеса» та які плани маєте на майбутнє?

– Нам скоро буде лише п’ять років, тому все ще попереду. На осінь плануємо всеукраїнський турнір.

Також ми часто організовуємо внутрішні спортивні збори для вдосконалення майстерності наших спортсменок. Влітку плануємо влаштувати такі збори на Світязі, а нещодавно вони відбулися у Луцьку та Одесі.

Зараз у клубі працюють тренери та хореографи. Також запрошуємо викладачів, які влаштовують майстеркласи із сучасних танців. Адже в гімнастиці має бути не лише гнучкість, а й артистичність. Вправи, які ми ставимо, мають бути схожими на мініспектаклі.

– Який графік занять у «Принцесі»?

– Для початківців – одне-два заняття на тиждень, для старших – мінімум три заняття щонайменше по три години. Також є додаткові індивідуальні заняття. Щодо спортсменок вищого рівня – для кожної з них ми складаємо персональну програму: мініспектакль, мінітанець, вибираємо та замовляємо костюм під сюжет вправи, підбираємо музику.

– Чи беруть участь у житті клубу батьки дівчат?

– Батьки – один з найважливіших факторів у розвитку дитини. Вони мають бути зацікавленими. Плюс, поки дитина маленька, її треба супроводжувати на змаганнях. Зацікавленість батьків, працьовитість дитини та непогані природні дані вкупі дають хороший результат.

– Розкажіть про своїх рідних. Від кого успадкували інтерес до спорту?

– Тато у мене спортсмен. Він займався альпінізмом, але лише в студентські роки. На жаль, у професійний спорт він не пішов, але цей інтерес до спорту передалася мені. На гімнастику я потрапила по своїй ініціативі: подруга записалася на заняття, і я також вирішила спробувати. Батьки на той час підтримували мене, як могли. Вони ж підтримали мене і під час відкриття двох клубів «Принцеса» (другий знаходиться у Тернополі). Окрім батьків мені допомагає чоловік. У мене взагалі дуже дружна сім’я, на всі свята ми разом.

– Чи хотіли б, щоб ваша дитина пішла у спорт?

– Чоловік звісно хоче, щоб наша дівчинка займалася спортом. Коли ми познайомилися, той факт, що я спортсменка, був для нього важливим. Наша сім’я цілком спортивна, ми дотримуємось правильного харчування, і до цього привчатимемо наших діток.

– Яке харчування підходить гімнасткам і чи даєте ви рекомендації батькам ваших дівчат?

– Харчування має бути повноцінним. Треба їсти більше білкових продуктів, вуглеводів, споживати ягоди та фрукти. Добре, коли батьки це розуміють. Тоді з дитиною легше працювати: вона не має надлишкової ваги, менше хворіє, її організм сильніший. Якщо є питання, ми завжди допоможемо та проконсультуємо.

– Що у вашій роботі вважаєте найважчим?

– Багато тренерів мене зрозуміють: коли якась невдача – іде тиск з боку батьків. Поразку також треба вміти визнати, прийняти, і рухатися далі. У школі сильніші дівчата можуть виглядати чемпіонками на фоні слабших, але на змаганнях можуть бути спортсменки ще вищого рівня.

– Чи маєте ви захоплення, окрім гімнастики та материнства?

– Я себе часто ловила на думці, що всі мої захоплення стосуються гімнастики. Я дуже творча людина, люблю придумати костюми, прикрашати. Також люблю кулінарію: раніше, коли було більше часу, готувала здорову їжу та випікала.

– Що побажаєте нашим читачам?

– Матусям, які замислюються над тим, чи віддавати дитину на гімнастику, я бажаю, щоб вони спробували це зробити. А також хочу побажати терпіння, сил, сміливості.

***

Якщо хочете дізнатися більше про луцьку школу гімнастики «Принцеса» та записати свою дитину на заняття – дзвоніть за номерами 066 369 7998 та 099 492 1021.