ФК «Волинь» як квиток у життя: колишні гравці-зірки луцького клубу

03 Травня 2017
Автор: Анна МОРАРЬ

Колишні гравці «Волині» часто називають свої періоди виступів за луцький клуб «суворою школою життя». Справді, не кожен футболіст витримає щоденні надскладні тренування та емоційність головного тренера команди, проте кому це вдається, того неодмінно чекає подальша успішна кар’єра у футболі. Для кого ж ця сувора школа життя стала квитком в успішне майбутнє досліджував «Таблоїд Волині».

Марко Девич перейшов до «Волині» в 2004 році. Нападник багато працював: часто залишався після тренувань та відпрацьовував удари, але тоді він забивав небагато. Вже з переходом до харківського «Металісту» його кар’єра почала стрімко розвиватись і йому вдалось стати найкращим бомбардиром УПЛ за підсумками сезону 2007/2008. Зараз же Марко виступає за «Ростов», з яким підписав контракт на початку цього року, і понад усе мріє колись вийти знову на поле у формі нашої національної збірної.

Артем Федецький – відомий вихованець луцького клубу, який ніколи не грав за основну команду нашого міста. Нещодавно захисник німецького «Дармштату» разом із тренером з фізичної підготовки «Волині» Віктором Романюком видав книгу «Прогнозування та моделювання у футболі за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel». У одному з інтерв’ю Артем розповідав, що хоче повернутись наприкінці своєї кар’єри до України, зокрема до Луцька чи Львова.

Запальний, емоційний, працьовитий, надійний, з уродженим почуттям справедливості, динамівець Євген Хачеріді, також у свій час проходив школу Віталія Кварцяного. «Волинь» викупила гравця влітку 2007 року за 10 млн грн, а вже в січні наступного року футболіст був рекомендований тренером волинян для перегляду у київському «Динамо» і, успішно пройшовши оглядини, підписав контракт з новим клубом.



На початку сезону 2010/2011 Богдан Бутко приєднався на умовах оренди до складу луцької «Волині» і відразу після переходу дебютував за нову команду. Зараз Богдан – перспективний захисник «Шахтаря» та збірної України, розвиватись якому допомагає наполегливість та впевненість у своїх силах.



Ерік Бікфалві провів у «Волині» три роки своєї кар’єри. Він швидко став одним із лідерів команди та топ-гравцем УПЛ. Останній рік у Луцьку футболіст провів на висоті, ставши найкращим бомбардиром чемпіонату України в сезоні 2014/2015. По закінченню контракту з луцьким клубом він виступав за китайську команду «Ляонін Хувін», але сьогодні є гравцем ФК «Урал». Ерік розповідав, що саме у «Волині» навчився грати у європейський футбол та став сильнішим футболістом.



Співвітчизник та друг Еріка, екс-«хрестоносець», що названий «румунським Мессі» – Флорентін Матей був основним гравцем «Волині» з 2013 по 2015 рік. Техніка, ідеальний дриблінг, швидке прийняття рішень на полі – головні риси футболу Матея. Взимку минулого року футболіст покинув команду та переїхав до Хорватії. Тепер він успішно грає за «Рієку» і задоволений вибором нового клубу.



Папа Гує – сенегальський захисник казахстанського клубу «Актобе». Він грав у «Волині» в 2005 та 2006 роках. Хоч йому не вдалось відзначитись голами, але футболіст провів 27 матчів за луцьку команду. Найуспішніше його кар’єра складалась у «Металісті». 2008 року він навіть був визнаний уболівальниками України найкращим легіонером чемпіонату.



Нігерієць Міхель Бабатунде грав за «хрестоносців» протягом 2 років. Він говорив, що виступи за команди УПЛ допомогли набратись йому хорошого досвіду та потрапити до лав національної збірної. Екс-гравець «Волині» є півзахисником «Катару СК» і часто відзначається у матчах своєї команди.



Колишні «волиняни» змогли проявили величезну силу свого характеру, докласти значних зусиль та стати відомими футболістами не лише в Україні, а й далеко за її межами. Час покаже, чи зможе їх перевершити молоде покоління сучасної «Волині».

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
1
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter