У Волинському академічному облмуздрамтеатрі в середу 16 березня відбулися збори трудового колективу. Попри оголошені теми для обговорення – святкування Дня театру, збори художньої ради тощо, говорили театрали про інше. Група працівників виступила з гострими і різкими заявами: мовляв, художній керівник театру Петро Ластівка грубо поводиться з підлеглими, відверто хамить, а ще – необґрунтовано розтрачає театральні кошти.

«Таблоїд Волині» звернувся за коментарем до Петра Ластівки, аби дізнатися, звідки «ростуть ноги» у конфлікту і якою буде його реакція на такі заяви колег.

«Робота режисера – вибирати кращих, давати їм ролі. Всіх одночасно не випустиш на сцену і, звісно, лишається багато невдоволених. Я пояснюю: ви текст не пам’ятаєте; ви – забуваєте, куди йти… А вони думають, що ні – саме я маю грати цю роль, і забувають, що їм вже 60, а то – і 70…» – розпочав Петро Ластівка із непростої кадрової проблеми.

Режисер розповідає, що в театрі щонайменше половина працівників – «глибоко пенсійного віку». Він наголошує, що ніколи нікого не хотів позбавити роботи, але й закривати очі на те, що пенсіонери, у яких «текст кусками вивалюється», отримують найбільші зарплати – теж не вважає правильним.

«Якщо ви вже на пенсії, якщо менше граєте – перейдіть на половину ставки, на нижчу категорію, поступіться місцем молоді. А то у нас молодь – актори, які прийшли до нас після вузів, уже мають по 30-35 років. Уже скоро їм на пенсію треба збиратися, а цих ще тримаємо», – каже Ластівка.

Художній керівник пояснює, що його основна робота – формування театру, і без дисципліни тут не обійтись. Адже мова не про звичайний колектив, а про сотню творчих людей, у кожного з яких власне его – на першому місці. «Це властивість акторів – перетягнути на себе все, що можна, така у них егоцентрична професія. А режисер, художній керівник повинен підрізати, підчистити зайві амбіції. Кожен хоче головну роль, а потім ходять за мною і жаліються на партнерів: неможливо репетицію проводити, слів не знає. Але коли я роблю зауваження, то я вже – хам», – розповідає Ластівка.

І сам Петро Ластівка, і працівники театру, з якими вдалося поспілкуватися поза офіційним коментуванням кажуть: не буває неемоційних режисерів, і те, як спілкується Ластівка із акторами – насправді, «ягідки» у порівнянні з поведінкою деяких визнаних метрів. «Як можна ще пояснити акторові, який в театрі вже двадцять років, що під час репетиції не можна грати в тетріс, переписуватися, говорити по телефону?.. Вони ж як хочуть? – я народна актриса, сиджу собі в реквізиторській ляси точу, а ви – чекайте! Я собі п’яна хожу, а ви – не помічайте! Я текст не пам’ятаю, а ви робіть вигляд, що все правильно! Я не той костюм вдягну, а ви хваліть мене! Такий театр вони хочуть? Щоб всі командували, ставили що хочуть, ролі вибирали, які хочуть, а не які під силу, шили спідниці, які їм подобаються… так тут понашивають! що сільська баба буде в «підтичці» ходити…» – не лишився поза емоціями Петро Ластівка.

«Я написав заяву. Щоб ніхто не переживав, щоб не хвилювалися, що я буду судитися за місце… Послухайте, шановні, я – вище цього. Тому що в мене є професія. Творення театру – це не балаган. Тому лишуся тільки, якщо будуть виконувати мої умови», – заявив режисер та зазначив, що виконає взяті на себе зобов’язання та поставить чергову прем’єру – виставу «Ревізор», але деякі учасники вистави не захотіли, тому вистави «Ревізор» не буде. «Мало того я планував звільнитися після відпустки, але окремі актори вимагають мого звільнення раніше або вони почнуть блокувати мене. Тому я піду раніше».

Крім того, Петро Ластівка наголосив, що притягне до відповідальності людей, які звинуватили його в розтраті грошей. «Люди зібралися і набрехали на мене. Художній керівник відповідає за багато напрямків, але він не підписує платіжок. Я дорогі сорочки купив? По-перше, не сорочки, а вишиванки ручної роботи, і – не собі в шафу, а для театру. Вони хочуть в колготках порваних ходити? Будь ласка, нехай ходять, але – на вулиці. До речі, ми акторам навіть колготи купуємо. Сходіть в бухгалтерію, запитайте, скільки я особисто залучив внесків благодійників – не через свою кишеню, а в касу. А про те, що я зі своїх грошей доплачую акторам за додаткові вистави – теж сьогодні ніхто не скаже. У нас в оркестрі музиканти грають на своїх інструментах, і поки бухгалтерія придумає, як купити струни для гітари, яка не на балансі театру, я тихенько йду і купую. Цього теж ніхто не скаже. А от що меблі для «Ревізора» купив, бо наш столярний цех не може таких виготовити – всі знають», – поділився Ластівка.

Режисер переконаний: справа – не лише в ображених акторах, а й у фінансових справах театру, в які Ластівка вирішив втрутитися. «Я написав заяву директору театру про внесення змін до штатного розпису. У нас зараз як? Адміністративний склад театру – 20 чоловік – отримують 500% надбавки за інтенсивність, а максимум, який має творчий склад – 160%. Я запропонував зміни, і вліз в ту структуру, де почав бути «незручним», – зауважив Петро Ластівка.

***

^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).}