Блогер-втікач придбав розкішну віллу на Балі і похизувався її виглядом зсередини
Олександр планує здавати віллу в оренду та щомісяця отримувати від 4 тисяч доларів.
08 Листопада 2024
Про перипетії у Волинському театрі, наслідком яких стало звільнення художнього керівника Петра Ластівки, театрознавець Ельвіра Загурська на сторінках газети «День».
«Саме моє втручання в фінансові зловживання директором та адміністрацією і призвели до інсинуації проти мене», – розповів у коментарі Петро Ластівка. Збори, на яких трудовий колектив висловив йому недовіру, вважає нелегітимними й такими, що суперечать законодавству України.
Як стверджує Ластівка, найпершими проти нього постали ті, кого він просив перейти на півставки, пенсіонери, і хто порушував трудову дисципліну. «Мене звинувачували в тому, що я хам – що це значить, в чому це проявляється? В тому, що сварю недолугих акторів, котрі запізнюються на репетиції? Так, сварю, бо систематичне порушення дисципліни є неповагою до режисера, театру та професії. В тому, що я роблю зауваження? Але якщо актор постійно забуває текст та мізансцени, як я можу не робити зауваження? У мене така професія – робити зауваження», – підкреслив Петро Ластівка.
Щодо звинувачень у «відмиванні» грошей, колишній художній керівник каже, що на ділі ніхто нічого не зміг довести. Мовляв, інформацію озвучили спеціально для телебачення, яке запросили на збори. «Там є пряме втручання в мої особисті сімейні справи, – продовжує Петро Петрович. – Є наклепи, які збурили колектив, що став проти мене голосувати. Я не підписував жодного фінансового документа, але, так – наполягав, що треба купити і те, й те, і те, що має бути в театрі. І багато що було куплено, завдяки чому Волинський театр – не зачмухане болото».
«Для мене було важливо, щоб театр поїхав на фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі» до Чернігова, на гастролі до Києва. Якщо проти мене проголосували 80 осіб – щоправда, не знаю, як рахували голоси, і не впевнений, що актори саме так проголосували – я не вважаю за потрібне нав’язувати себе, якщо люди не хочуть зі мною працювати. Я написав заяву і йду з театру, – каже Ластівка. – Хоч що б мені там закидали, але працював на театр, на його розвиток. За моєї каденції відбулося багато гастрольних поїздок, на яких театр не просто виходив «у нуль», а заробляв гроші. На виставах були аншлаги. Театр – це не тільки приміщення. Це стан душі. Це не тільки любов до себе, а й любов та повага до інших, розуміння інших».
Режисер Ластівка каже, що збирається «зробити в Луцьку новий театр усім на радість. Уже почав набирати трупу. Багато людей погодилось зі мною працювати. Приміщення є».
«Саме моє втручання в фінансові зловживання директором та адміністрацією і призвели до інсинуації проти мене», – розповів у коментарі Петро Ластівка. Збори, на яких трудовий колектив висловив йому недовіру, вважає нелегітимними й такими, що суперечать законодавству України.
Як стверджує Ластівка, найпершими проти нього постали ті, кого він просив перейти на півставки, пенсіонери, і хто порушував трудову дисципліну. «Мене звинувачували в тому, що я хам – що це значить, в чому це проявляється? В тому, що сварю недолугих акторів, котрі запізнюються на репетиції? Так, сварю, бо систематичне порушення дисципліни є неповагою до режисера, театру та професії. В тому, що я роблю зауваження? Але якщо актор постійно забуває текст та мізансцени, як я можу не робити зауваження? У мене така професія – робити зауваження», – підкреслив Петро Ластівка.
Щодо звинувачень у «відмиванні» грошей, колишній художній керівник каже, що на ділі ніхто нічого не зміг довести. Мовляв, інформацію озвучили спеціально для телебачення, яке запросили на збори. «Там є пряме втручання в мої особисті сімейні справи, – продовжує Петро Петрович. – Є наклепи, які збурили колектив, що став проти мене голосувати. Я не підписував жодного фінансового документа, але, так – наполягав, що треба купити і те, й те, і те, що має бути в театрі. І багато що було куплено, завдяки чому Волинський театр – не зачмухане болото».
«Для мене було важливо, щоб театр поїхав на фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі» до Чернігова, на гастролі до Києва. Якщо проти мене проголосували 80 осіб – щоправда, не знаю, як рахували голоси, і не впевнений, що актори саме так проголосували – я не вважаю за потрібне нав’язувати себе, якщо люди не хочуть зі мною працювати. Я написав заяву і йду з театру, – каже Ластівка. – Хоч що б мені там закидали, але працював на театр, на його розвиток. За моєї каденції відбулося багато гастрольних поїздок, на яких театр не просто виходив «у нуль», а заробляв гроші. На виставах були аншлаги. Театр – це не тільки приміщення. Це стан душі. Це не тільки любов до себе, а й любов та повага до інших, розуміння інших».
Режисер Ластівка каже, що збирається «зробити в Луцьку новий театр усім на радість. Уже почав набирати трупу. Багато людей погодилось зі мною працювати. Приміщення є».