У музеї історії сільського господарства Волині-скансен у Рокинях розповіли, що сплачують роялті колишньому директору у розмірі 20% прибутку.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці музею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЛУЦЬКИЙ МУЗЕЙ ПЕРЕДАЛИ ФОРМУ ЗАЛУЖНОГО. ФОТО

Виявляється, заклад із 2018 року платить своєму колишньому директорові Олександру Середюку роялті у розмірі 20% за екскурсійне обслуговування. 

«Причому згідно з договором, який він підписав з одного боку як автор, а на підписання від імені музею своїм наказом поклав обов'язки на підпорядкованих йому працівників (як керівник видав наказ на право першого підпису для двох своїх підлеглих). Та ще й під тиском змусив одного з них підписати цей договір, щоб зобов’язати музей платити постійно йому кошти.

Ситуацію ускладнює те, що сам договір – безстроковий, а розірвати такі зобов’язання в односторонньому порядку можливо лише через суд. Проте і це ще не все. Бо хоча є договір, додаткова угода, наказ та 3 свідоцтва, однак – визначити, на що саме авторські права, складно. А у відповідь на прохання нового керівництва до колишнього директора надати твори, якими нібито користується музей, Олександр Середюк представив томи матеріалів з радянського часу до 90-х років», – йдеться у дописі.

У музеї додають, що коли Середюк працював в музеї старшим науковим співробітником, він, відповідно до посадових обов’язків та наказів тодішнього керівництва Державної сільськогосподарської дослідної станції, складав тематико-експозиційні плани на теми, що стосувалися розвитку музею. 

Проте коли Олександр Середюк став директором, а пізніше й засновником музею, він вже взяв під свій контроль документообіг:

«І зараз ми маємо ситуацію, що екскерівник, використавши напрацювання колективу, подав в Укрпатент навіть не оригінали, а копії документів цих планів (що є теж порушенням!), жодним чином нічого не систематизувавши, проте отримав свідоцтво. І після цього фактично зобов’язав музей платити йому роялті у той час, коли він був найманим працівником цього закладу. Така аж ідеальна схема зловживання службовим становищем».

Це стало відомо, коли Олександр Середюк не надав на вимогу керівництва скансену відповідних встановлених документів, тому довелося зробити запит в цей же Укрпатент і отримати відповідь з архіву.

«Побачене нас шокувало. Ці довгоочікувані "твори" – аж ніяк не тематико-експозиційний план. Це може впевнено підтвердити, ознайомившись, будь-який досвідчений працівник будь-якого музею. Подібні плани існують лише встановленого відповідного зразка.

У тому, що там прийшло (тут важко підібрати правильне визначення), на титулах зазначається, що це літературний твір. І він навіть стосунку не має до реального екскурсійного обслуговування на території музею. Варто наголосити також, що на ці «авторські права» експертом чи оцінювачем ставка роялті не визначалася і на баланс музею ці "твори", відповідно, не ставилися.

Тут ще уточнимо, що за звичаєм, які регулюють у нашій державі питання роялті, ставка виплати становить не більш ніж 3-4%. Тож тільки Олександру Середюку відомо, чому його "авторські права" заслуговують на 20%. І що, окрім безмірної незаконної жадоби до збагачення, спонукало його до договору у 15% зробити додаткову угоду ще на 5%.

Для кращого розуміння ситуації пояснимо все мовою цифр. Якщо музей заробить 100 тисяч гривень, то він зобов’язаний із них сплатити колишньому директорові 20 тисяч гривень. Тож у 2021 році із зароблених на екскурсійному обслуговуванню 205 800 гривень 41 160 гривень заклад нарахував Олександру Середюку згідно з договором про роялті. Це ті кошти, які могли б піти на розвиток, благоустрій, ремонтні роботи чи реставрацію музейних об’єктів (бо залишив насправді попередній керівник скансен у занедбаному стані). Проте, через незаконні оборудки ексдиректора, осіли у його кишенях.

Законні способи виходу із описаної ситуації – розірвати договір за згодою сторін (та запитання, чи піде на це колишній директор, очевидно, риторичне) або вирішити проблему через суд. Бо звільнити музей від цих закріплених договором кабальних умов роялті, а гроші спрямувати на розвиток комунального закладу, – обов’язок перед громадою нового керівництва. Адже, аби не втратити музею, більшість експонатів потрібно реставрувати, а експозиції – модернізувати та реорганізувати відповідно до вимог закону про декомунізацію», – пишуть у закладі.